Нещодавно я вирішив зра дити дружину. Справа в тому, що у нас в офісі з’явилася нова співробітниця – гарна, весела… Я став за неї доглядати, дарував квіти, ходив з нею на побачення.

Я казав дружині, що на роботі завал. Коли я повертався додому після прекрасного вечора, мене зустрічала похмура дружина.

Згодом вона помітила, що я щасливий – і відразу запідозрила недобре. Якось після вечері я зайшов до спальні, а Марина, дружина, лежала в ліжку і спала.

Волосся було зав’язане в пучок, і вона виглядала дуже втомленою. Сил забракло навіть на те, щоб зняти одяг. Поруч на тумбочці лежав наш сімейний альбом.

Оскільки мені не хотілося спати – адже я був у передчутті завтрашньої зустрічі з коханкою – я відкрив альбом і почав його гортати. Я бачив фотографії своєї дружини.

Якою ж вона була гарною та життєрадісною, щастя буквально лилося через край. Вночі я таки не заснув. Думав про дружину, про kоханку.

Хотілося, щоб дружина знову стала такою, якою була у нашу першу зустріч. Адже мені не важко повернути її в kолишній стан. О 5-й ранку я зателефонував своїй мамі, сказав, що на вихідних завезу до неї дітей.

Поки Марина спала, я приготував для неї сніданок і подав його в ліжко. Вона прокинулася, сильно здивувалася, а я тільки й робив, що захоплювався її пошарпаним волоссям. А коли я вручив їй букет, який куnив годиною раніше – вона буквально пурхала по кімнаті.

Було складно, але я розірвав усі контакти зі своєю kоханкою. Пообіцяв собі, що ніколи не брехатиму своїй Марині. З дружиною ми виходили на прогулянку щовечора.

Потім заходили до кафе, ходили в кіно, розмовляли за сніданком. Якою ж прекрасною вона стала лише за місяць. Я повернув ту пустотливу дівчину, яка полонила мене своєю усмішкою та нестримним сміхом.

КІНЕЦЬ.