Я вже 5 років заміжня за Владом, а до дивацтв його матусі ніяк не звикну. Ні, Ніна Степанівна хороша жіночка, але їй завтра просто треба край поклеїти шпалери. Знаєте, що Ніна Степанівна робить, коли ми у неї працюємо? Або з малим, або на телефоні, навіть пельмені ніколи не зварить! А ще недавно ситуація була! Коли ми приїхали по маму чоловіка на роботу, щоб відвезти її додому, вона просто відчинила двері, де я сиділа на передньому сидінні. і сказала “Оленко, пересядь, бо я сяду сюди”. Тепер вона з нами не розмовляє. Сказала, пасок не дасть, в гості не прийде. Ну дитячий садок. Та куплю я три готові пасочки, нам вистачить з головою

Я вже 5 років заміжня за Владом, а до дивацтв його матусі ніяк не звикну. Ні, Ніна Степанівна хороша жіночка, але їй завтра просто треба край поклеїти шпалери.
У свекрухи в двокімнатній квартирі зараз ремонт, вона живе в спальні і кухні, а в головній кімнаті все винесли і робимо по можливості й часу своїми силами косметичне обновлення.
І ось людині у суботу перед Великоднем необхідно поклеїти шпалери. Потрібні я і чоловік, а сама вона посидить з онуком. Ну як вам? А у нас це перший спільний вихідний за багато часу, запланували поїхати в розважальний центр з дитиною, а потім в парку погуляти.
Тобто ми повинні від усього відмовитися і бігти клеїти їй шпалери. Я проти категорично, а чоловік не знає, як відмовити мамі. При цьому знаєте, що Ніна Степанівна робить, коли ми у неї працюємо? Або з малим, або на телефоні, навіть пельмені ніколи не зварить!
Кілька місяців тому, коли ми їй ремонт у спальні робили, вона жодного разу навіть не спитала, а чи не втомилися ми? А ми тоді з 3 години дня і до 2 години ночі клеїли.
А ще недавно ситуація була! Коли ми приїхали по маму чоловіка на роботу, щоб відвезти її додому, вона просто відчинила двері, де я сиділа на передньому сидінні. і сказала “Оленко, пересядь, бо я сяду сюди”. Це взагалі нормально? І так завжди!
Одного разу поїхали ми відпочивати, я заради інтересу сіла наперед, щоб дізнатися, що вона робитиме? Цікаво, чим скінчилося?
А тим, що Ніна Степанівна підійшла і запитала у сина: “Саш, а я ззаду поїду?” У відповідь – тиша, бо що він розумів, що відбувається! Вона не полінувалася та запитала так 3 цілих рази! Тоді я сказала: “Сідайте якщо хочете”, у відповідь: “Так, хочу”.
Словом, відмовили ми Ніні Степанівні у завтрашній поклейці шпалер. Тепер вона з нами не розмовляє. Сказала, пасок не дасть, в гості не прийде. Ну дитячий садок. Та куплю я три готові пасочки, нам вистачить з головою.
Але мені просто дивно. Як людина не розуміє, що нам хочеться побути вдвох, своєю родиною. Навіщо так поводитися? Поясніть, хто не правий? Ситуацій було багато насправді. Але я думаю цих достатньо, щоби все зрозуміти. Буду вдячна за думки і поради!