Я вже 5 років, як переїхала до Канади, і весь цей час батьки не дають мені спокою своїм питанням – коли я повернуся на батьківщину. Вони не хочуть зрозуміти одну важливу річ.
Коли б я не розмовляла з батьками, ми завжди закінчуємо сваркою, бо вони постійно питають, коли я повернуся на батьківщину.
Я переїхала до Канади п’ять років тому після закінчення стажування і просто закохалася у цю країну.
Заробляю 200 доларів на день, працюючи у лікарні, можу дозволити собі дорогі продукти.
Життя у Канаді також дозволяє мені купувати нові речі без кредитів та боргів.
У минулому я чотири місяці відкладала гроші зі стипендії, щоб купити ноутбук.
Ще один аспект, який мені подобається у новій країні: це свобода одягатися так, як мені подобається, без засудження з боку суспільства.
На батьківщині сусіди скаржилися моїй мамі, коли я одягала яскраве вбрання: вони вважали багато речей недоречними.
Я також знайшла тут гарного хлопця.
Чоловіки в Канаді ввічливі та сміливі, вони допомагають з важкими пакетами та поступаються місцями у громадському транспорті.
Одна з найкращих якостей життя у Ванкувері – це високий рівень життя.
Медичні заклади тут на найвищому рівні, а лікарі привітні та доброзичливі.
Тут немає поняття ”хабарі”: всі без винятку дотримуються правил.
Незважаючи на ці переваги, мої батьки не можуть зрозуміти, чому я не хочу повертатися на батьківщину.
Я сама запропонував їм переїхати до Канади, але вони відкинули цю ідею і назвали мене “зраднuцею”.