Я впевнена, що на такий подарунок Артема напоумила свекруха, більше нікому. Ми ж заздалегідь домовилися про сумочку відомого бренду. І якщо з ресторану я “з’їхала” на прохання чоловіка, а точніше, його мамоньки, то цю пательну на ювілей я йому запам’ятаю на довго. Просто свекруха живе з нами двері в двері, і частий гість в нашій квартирі. Та мені здається, я таки знайду на неї управу. Помічниця мені знайшлася. Допомагати з приготуванням страв вона буде. Ще ті вони економісти!
Я впевнена, що на такий подарунок Артема напоумила свекруха, більше нікому. Ми ж заздалегідь домовилися про сумочку відомого бренду. І якщо з ресторану я “з’їхала” на прохання чоловіка, а точніше, його мамоньки, то цю пательну на ювілей я йому запам’ятаю на довго.
Просто свекруха живе з нами двері в двері, і частий гість в нашій квартирі. Та мені здається, я таки знайду на неї управу. Помічниця мені знайшлася. Допомагати з приготуванням страв вона буде. Ще ті вони економісти!
Геть не на такий подарунок від чоловіка на на тридцятип’ятиліття я очікувала, та всьому виною моя свекруха, яка так запудрила розум моєму чоловікові, що той її послухав.
З Артемом ми одружені вже багато років. У нас двійко дітей, це наша старша донечка Мартуся і меншенький синочок Вадимчик.
Хоч ми і живемо окремо, і здавало б ся, самі собі господарі, та це не так. Все через те що свекруха постійно лізе до нас зі своїми порадами і вчить нас, як правильно жити.
Живе Ліля Степанівна в одному під’їзді із нами, час від часу приходить поспілкуватися з внуками, допомогти мені з приготуванням їжі, хоч я і не потребую цієї допомоги.
І, можливо, деколи навіть не хочу тих страв, які вона нам наготує, та Ліля Степанівна вперто хоче бути нам корисною. Тому так часто нам нав’язується.
Скоро у мене ювілей, я його хотіла гарно відсвяткувати, можливо десь у ресторані, запросити друзів і рідних.
А щодо подарунка то чоловікові натякнула, що дуже хочу якусь брендовану сумочку. Я працюю в колективі з молодими дівчатами і не хотіла би від них сильно відставати.
На напередодні мій Артем прийшов не в настрої, сказав, що ресторан це дорого, можна зекономити і придбати щось корисне для дому. А стіл мені накрити допоможе його мама і нічого такого не станеться, якщо гості прийдуть до нас додому.
Ще так з насмішкою сказав, твоя свекруха радо буде твоїм офіціантом на святі, хіба це не дорогого варте? Звісно, мені все це не сподобалось, і я навіть деякий час трохи гнівалась на чоловіка. Та потім змирилась і почала готуватись до свята.
Та яким було моє розчарування, коли Артем замість сумочки, мені на подарунок купив пательню. Мабуть і тут не обійшлося без порад свекрухи.
Чи то я вже не така молода, чи то подарунки вже не ті, але якось неприємно мені все це було. Наче у нас з Артемом гарні відносини між собою, та деколи він сильно мене дивує своїми вчинками, а я постійно на все закриваю очі і йду на поводу у нього і його матусі.
Чому так? Та що мені робити щоб схожі ситуації не повторювались? Щоб чоловік прислухався до мене, що потрібно саме мені, а не до порад і рекомендацій своєї матусі, яка постійно втручається у наше життя, і немає ніякого відпочинку від неї.