Я вкотре nізно повернулася з роботи. Чоловік nідвівся з дивана, і єдиним його nитанням було – що на вечерю. Відnовісти я не змогла.

 

Я вкотре пізно повернулася з роботи. Чоловік підвівся з дивана, і єдиним його питанням було – що на вечерю. Відповісти я не змогла! Я йшла додому, година вже була пізня. Затрималася після роботи, бо взяла додаткове підробіток на кілька годин. Дорогою додому ще й прикупила продуктів на вечерю. У свій будинок потрапила лише близько десятої вечора. У вітальні, на своєму насидженому місці на дивані, чекав на мене мій чоловік.

Коли Сергій почув, що я зайшла до квартири, вийшов із кімнати.Я ще не встигла зняти пальто, як мій дорогий не поцікавившись, чому я затрималася, як пройшов мій день, одразу перейшов до найголовнішого. Єдине, що його цікавило це те, що я прикупила на вечерю, тож одразу поліз у пакети. Вже майже чотири місяці він безробітний, я сама повністю забезпечую нашу сім’ю.

За професією він будівельник і, звичайно, з настанням холодів роботи як такої у нього немає. Спочатку він намагався знайти якийсь підробіток у цей період, і побачивши, що я сама можу тягнути все на собі – розслабився. Поставив мене перед фактом, що роботу почне шукати вже навесні, а зиму якось так будемо. У мене не було іншого варіанту, як погодитися з його рішенням і чекати, коли потеплішає.Крім того, квартира, де ми жили, належала чоловікові.

Але поживши так якийсь час, Сергій зовсім розлінився. Зовсім перестав допомаrати мені по дому: я приходила з однієї роботи і бралася до іншої. Я терnіла з надією, що скоро все зміниться на краще. У кожній сім’ї бувають складні моменти і треба вчитися долати їх. Але цього разу Сергієв питання на тлі його абсолютної байдужості мене дуже вразило. Я щодня працює, щоб наша сім’я трималася на nлаву, знесилена повертаюся додому, а чоловік замість того, щоб пригостити мене вечерею після непростого робочого дня, запитує, чим я його годуватиму.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩