Я виrнала з дому сина з невісткою, але незабаром nошkодувала про це. Як же мені nомиритися з ними?

 

Я таку помилку зробила! Сиджу, шкодую — не знаю, як змінити зараз обстановку, що склалася в моїй родині, яку я, власними руками розвалила! Ще якісь два місяці тому я зловтішався, руки потиратимусь, думала, що все правильно зробила, а зараз така досада і туга навалилася. І за свою поведінку соромно, і вибачення у сина не вимолити.

Загалом, почну все спочатку.Син у мене один, я розлучилася з його батьком, коли малому було 5 років. Татко загуляв і поїхав з нашого міста. Ще якийсь час я жила в цивільному шлюбі з одним чоловіком, але мабуть він мене не витримав: на правах господині я постійно йому показувала, що він у мене «в гостях», «на всьому готовому», «пріжівалака», і вказувала що йому треба робити. В кінцевому підсумку цей чоловік обізвав мене самолюбкой і теж пропав. Загалом, я не дуже горювала з цього приводу — мені потрібно було ростити сина, дати освіту, так що не до любові було.

Але у сина особлива тяга до навчання не спостерігалася. Відучився в коледжі на автомеханіка, послужив в армії, а потім навіть не поспішав влаштовуватися на роботу: відпочивав після служби, гуляв. Але раптом він терміново почав шукати собі роботу за фахом, причому сам, по блату! Що трапилося? Виявилося, що він одружується — дівчина від нього носить дитя! Я розгубилася і стала почала переконувати, що його крайнім хочуть зробити: без року тиждень гуляє з цією дівчиною, і раптом дитина!

Явно не від нього! Але він впевнений був 100%, що це його дитина.Невістка мені відразу не дуже сподобалася — видно, що з неблагополучної сім’ї, причому багатодітній, сама якась недалека і залякана. Сиділа з животиком на своєму скромному весіллі, пила сік, очі в підлогу. Свати напилися, пересварилися зі своїми родичами.

Було соромно! Спочатку молоді пішли жити до сватів, адже невістка боялася мене як вогню — я і справді не хотіла, щоб було дві господині в будинку, тим більше за жінкою в стані потрібен постійний догляд. Але через місяць, як тільки дитина з’явилася на світ, син відразу попросився до мене зі своїми: у сватів дрібні діти, спати дитині не дають.

Я пустила. І майже відразу ж пошкодувала: такий почався вдома розгардіяш з дитиною, а я чистюля! Я цілий день на роботі, приходжу додому, скрізь бруд, нічого не вимито, що не випрана. Спочатку я з запалом наводила марафет мовчки, потім почала висловлювати свою думку. Невістка начебто намагається якось прибрати, але посуд в сушінні жирний, і все якось наляпано, неохайно, доводиться переробляти. Говорила про це синові, він образився — мовляв, дружина ще не вміє господарювати, намагається, як може, а ти на неї бурчіш. Мене навіть якось внук не розчулював: хоч я і бачила, що він абсолютна копія мого сина, але такий крикун, що ні виспатися за ніч!

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩