Я уже навчаюся в старших класах. Так сталося, що мама виховує мене сама, батько покинув нас, коли мені було лише п’ять років.

Після того, як батько нас покинув, він переїхав в інше місто. Нещодавно мама дізналася, що він дуже добре живе і що у нього тепер нова дружина, нещодавно у них народилася донечка.

Мені було дуже образливо це чути, вважаючи на те, що ми з мамою дуже бідно живемо. Та я не можу собі дозволити гарного одягу, гаджетів таких самих, як і в моїх однокласників. Через те я почуваюся ніякого в їхній компанії.

Якщо тато мене не пам’ятає, було б добре щоб і мені він допомагав фінансово, проте я не знаю де він живе. У мами питати адресу батька боюся тому, що вона вважає, що він вчинив з нами негарно і думаю, що вона не хоче про нього навіть згадувати.

Я не один раз намагався завести розмову з мамою про тата, казав, що мені цікаво було б познайомитись зі своєю сестричкою. Мама сказала що зараз вона мені адресу не назве, але коли я буду дорослим і виявлю бажання з ним побачитись, тоді я отримую адресу і поїду до нього. Їй стало дуже підозріло чому саме зараз я запитую адресу батька.

Я вирішив діяти рішуче та самостійно знайти батька. Одного разу я зібрав усі свої кишенькові кошти та вийшов з дому до школи в той день я не пішов, сів на маршрутку і поїхав в інше місто.

Доїхати до міста, де живе мій батько у мене не вистачило грошей. Та і я не знаю, щоб робив би чужому місті та як би шукав батька. Повернувшись додому побачив, що мама моя сильна заплакана. Вона казала що скрізь мене шукала. Після того, як я не прийшов зі школи, вона телефонувала до всіх моїх однокласників і друзів, вони не знали де я і тому вона продовжила пошуки по лікарнях.

І вже збиралася йти писати заяву в поліцію як я з’явився на порозі. Потім мама запитала чому я це зробив та я відповів, що коли я почув як батько добре живе, я захотів поїхати до нього та попросити, щоб він купив мені одяг і новий телефон, оскільки я відчуваю себе ніякого на фоні однокласників. Мама мене зрозуміла, пожаліла сказала, щоб я більше такого не робив.

Наступного дня ми взяли деяку суму в кредuт і пішли купувати мені телефон та новий одяг. Більше до тата я не їздив.

З того часу пройшло вже багато років тепер я можу дозволити собі все що захочу. Я тепер віддячую мамі за все, що вона для мене зробила.

Батька я більше не шукав тим більше, що зрозумів, що я йому не потрібний. За увесь цей час він ні разу не знайшов мене і не зв’язатися зі мною. Він пропустив усі мої дні народження та важливі події з мого життя. У мене тепер є лише мама, а він хай живе разом зі своєю сім’єю і хай віддає свої гроші своїй доньці.

КІНЕЦЬ.