Чи любила я Матвія, коли прийняла його пропозицію руки та серця? Скоріш за все ні. Моєю мотивацією був страх назавжди залишитися самотньою.

У 30 років я ще не знайшла свого кохання, тому подумала, що Матвій, можливо, мій останній шанс на сімейне щастя. Після весілля я сподівалася, що ми зблизимося.

Моя мати намагалася заспокоїти мене, журтуючи, що з часом ми закохаємось один в одного. Однак лише через місяць життя з Матвієм перетворилося на жах.

Він командував мною без жодної вдячності чи прихильності. Наші суперечки були наповнені різкими словами і навіть бійками. Іноді він дивував мене романтичними жестами, такими як квіти чи золоті сережки, про які я так мріяла.

Але ці моменти були швидкоплинними, і наші старі конфлікти швидко випливали на поверхню. Коли моя бабуся пішла з життя, вона залишила мені свою квартиру, сповнену спогадів про моє дитинство.

В останні дні свого життя вона благала мене не продавати житло. Матвій, однак, розглядав квартиру як потенційне джерело прибутку. Ми зазнавали фінансових труднощів, жили в орендованому житлі, і він запропонував продати успадковане майно заради кращого життя.

Ця ідея мені сподобалася, тим більше, що ми хотіли дітей і потребували простору. Але я також боялася, що Матвій може кинути мене і вимагати половини суми.

Тому я запропонувала здати цю квартиру в оренду. Це викликало чергову і дуже запеклу суперечку. Після цієї суперечки Матвій з’їхав, поставивши ультиматум: продай квартиру чи кінець нашим стосункам. Він залишився зі своєю матір’ю, яка ніколи по-справжньому мене не схвалювала.

Вже тиждень минув без зв’язку. На серці у мене важко, я розриваюся між виконанням бажання моєї бабусі та чоловіком, з яким я сподівалася збудувати життя…

КІНЕЦЬ.