Я вийшла заміж за Дмитра, який від мене старший на двадцять років. Мама довго мене вмовляла не робити такої помилки, що рано чи пізно я про це пошкодую. Та я не вірила і ми таки стали на рушничок щастя. В нас народився син, він вже дорослий. І на даний час я в розквіті своїх літ. Я готова підкорювати світ, але поруч зі мною дідусь, якого я навіть в Трускавець на водичку затягнути не можу!

Я молодша за чоловіка на двадцять років. Коли ми одружилися, я не бачила у різниці нічого поганого. Та тепер, коли мій чоловік старіє, а я ще в розквіті сил – різниця дуже разюча.

Коли я вийшла заміж за Дмитра, він був зовсім іншою людиною. Мама попереджала, що різниця у віці нас “наздожене”. Я їй не вірила, але тепер з нею погоджуюсь. Мені здається, що я живу з дідусем.

Мені було тридцять, коли я зустріла Дмитра. 50-річний чоловік у розквіті сил мене справді вразив. Він виглядав краще, ніж на фото з молодості. Тип чоловіка, якому вік і сивина безперечно йдуть на користь.

Крім того, він буквально ганявся за мною і наші зустрічі були сповнені пригод. Він брав мене в походи на природу або на вихідних ми досліджували міста та їхню архітектуру.

До зустрічі з ним я зустрічалася з молодим хлопцем, який навіть не досягав “щиколоток” Дмитра. Вдома ми дивилися серіали, їли піцу і раз на рік їздили кудись відпочити.

Це була зміна на краще, і незабаром я  погодилась на його пропозицію.

Мама попередила мене, що Дмитро не завжди буде таким. На її думку, він робив для мене все можливе, хотів справити на мене враження. Я не хотіла в це вірити і вийшла за нього заміж.

Незабаром у нас народилася дитина, і це правда, мабуть, це дуже послабило Дмитра. Недосипання, хвилювання, скиглення малого – Дмитро уже одного разу це пережив і зовсім виснажився.

Наш син підріс, я почала багато працювати і радіти життю. Я все ще хочу подорожувати, досліджувати та насолоджуватися. Я прагну романтики і уваги. Однак Дмитро хоче вже о восьмій вечора взути тапочки і посидіти перед телевізором. У вихідні любить щось майструвати, а влітку копатися на дачі. Він чудовий тато, але він сильно втомився.

Він більше не хоче подорожувати і рідко хоче виходити з квартири. Боюся, це лише початок. Я відчуваю себе найкращою у своєму житті і точно не збираюся грати з ним у гру двох стареньких.

Я намагаюся його відговорити, змусити діяти. Я взяла його в гори, але в перший день у нього нило коліно, а потім він лежав, бо потягнув спину. Вечір я провела наодинці.

Я в розпачі через це. Дмитро не нехтує мною, хоча часто не має тієї енергії, як раніше. Але я хочу більшого. Дмитро все частіше звертається до сімейного лікаря, бо все щось йому не так і не те.

Певно, я справді дивна, але тільки зараз я усвідомила сувору реальність. Дмитро затухає на моїх очах, і мені доведеться піклуватися про нього.

– Дмитрику, ми не можемо просто здатися і засісти дома з газетою чи телефоном в руках! – говорила я чоловікові, щоб він одумався, і ми поїхали на вихідні хоча б в той Трускавець.

Але на мого чоловіка нічого не діє. Дорогі дівчатка та жіночки, не повторюйте моїх помилок…

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Джерело