Я відразу погодилася, навіть про зарплату не спитала, бо з першого дня роботи в операторській завжди хотіла піти, бо там були плітки, інтриги, працювати просто неможливо було, і якщо ти не береш участь із ними, то ти погана, але зупиняло те, що відділів багато, може, хтось і помітить мене і ось настав цей день, коли мені запропонували посаду в іншому відділі, як мені подобалася моя робота, жіночої статі там не було, краса, працюєш, ніхто тобі не пліткує, не заздрить твоїй новій кофтині, курточці

У цій фірмі працюю вже 3 роки. Починала спочатку простим оператором, правда не довго — 5 місяців пропрацювала лише. І ось один із начальників запропонував перейти до них у відділ. Я відразу погодилася, навіть про зарплату не спитала, бо з першого дня роботи в операторській завжди хотіла піти, бо там були плітки, інтриги.

Працювати просто неможливо було, і якщо ти не береш участь із ними, то ти погана. Але зупиняло те, що відділів багато, може, хтось і помітить мене. І ось настав цей день, коли мені запропонували посаду в іншому відділі. Як мені подобалася моя робота! Жіночої статі там не було. Краса. Працюєш, ніхто тобі не пліткує, не заздрить твоїй новій кофтині, курточці.

Працювала я собі, працювала так рівно 2 роки. І ось мені знову пропонують нову посаду. Тут я вже одразу не відповіла, взяла тиждень на роздуми. Чому? Та тому, що там є жіноча стать, правда лише одна дівчина. Подумала і зважилася, все-таки кар’єрне зростання потрібне, нові знання, а відділ цей складніший, відповідальніший.

І ось з початку цього року я почала працювати вже знову у новому відділі. Роботу знаю, мене повинен був вести начальник (мені запропонували посаду його заступника), але через часту його відсутність, я не так багато й навчилася.

І тут мені довелося з якихось питань звертатися до цієї дівчини. Підказувала вона мені неохоче, під ніс собі бурчала, мені навіть гидко було перепитувати. І в результаті я завдала шкоди на 400 000 гривень (нічого серйозного, проста оплата, вийшло так, що відбулося затримання на 1 день).

І все це був перший і останній раз, коли я з якимсь запитанням до неї зверталася. Я сама собі сказала, що з усіх питань звертатимуся до начальника і все. А якщо його немає на місці, дзвонитиму. Тепер так я й роблю, начальник помітив, звичайно, все, але поки що мовчить, і я теж мовчу.

А що я йому скажу? Що вона мене не вчить і ні з ким не знайомить? Щодня доводиться працювати у такій напрузі. Чому? Тому що робота мені моя подобається, і через якусь зарозумілу особу змінювати її не збираюся.

Ось чому так відбувається? Чому з дівчатами так важко працювати? Чи мені тільки важко працювати? Чому якщо ти з ними не пліткуєш, то ти погана. Невже щось обов’язково робити, щоб бути для них гарною? Я сама зі звичайно сім’ї, вища освіта в мене є, сама вожу машину, клубами не ходжу, але друзів у мене багато. З подругою дружимо давно. Ось така історія.

КІНЕЦЬ.