Я ще навчався та вирішив з друзями піти в кіно, а там я побачив її це можна було назвати коханням з першого погляду.

Не знаю чим мене зачепила Олеся я підійшов до неї познайомитися, та ми домовилися скоро зустрітися.

Після першого побачення ми продовжили зустрічатися, ходили разом куди тільки могли в кіно, на танці, на виставки.

Нам було весело разом та приємно і це продовжувалося кілька років. 

Тоді я наважився зробити їй пропозицію, адже хочу з нею жити все наступне життя яке залишилося.

І вона погодилася, вона навіть плакала. Тоді я вирішив познайомити її з батьками.  Враження від Олесі були різними, батькові вона сподобалася казав, що порядна дівчина.

А мати була неймовірно проти її не заслуговує вона на мене.

Я ж її заспокоював та казав, що її кохаю.

Після одруження перед нами стало важливе питання де нам жити.

Спочатку я подумав щоб ми пішли жити до мене додому в мене був чудовий будинок, ми б там могли спокійно жити з батьками, та я розумів що мама не дасть нам спокійно жити. Тоді Олеся сказала що в неї є кімната в гуртожитку. Я ж погодився, хоча ніколи не любив гуртожитки, під час навчання я бував в друзів у гуртожитку. Постійний бруд та навіть таргани.

Та робити було нічого, томи ми переїхали жити туди, сказати що моє життя змінилося це нічого не сказати, я вчився жити по нових правилах, де кухня та ванна кімната були спільними, та до цього я ще міг звикнути, а от щодо тарганів я вже не міг звикнути, це було нестерпно, вони були майже усюди це було ніби нічний сон жахіття, але в реальному житті.

Вишенькою на торті були сусіди, це були пари в яких чоловіки постійно випивали, та влаштовували сварки. Я ж намагався переконати Олесю з’їхати та вона була постійно проти, бо вона вже звикла до цієї кімнати та вона ж її. І була проти переїзду на орендовану квартиру. 

Що ж довелося мені досі терпіти це, та старатися збирати гроші на власну квартиру тільки так вона погодилася б переїхати.

Єдина радість яка була в цьому всьому що я був зі своєю коханою жінкою.

Та через кілька років такого життя, Олеся захотіла народити дину, я був не проти, але вона знову ж таки не хотіла поїхати звідси, а я не міг погодитися щоб наша дитино росла в таких умовах. Я довго спорив з Олесю.

Я вирішив піти до батьків та попросити в них гроші на деякий час. Все ж за ці роки я зумів зібрати гроші на квартиру, але в мене не було ще повної суми. Батьки допомогли але з умовою що вони ми будемо приходити до них в гості мати вже не злиться. 

Я зробив сюрприз Олесі через місяць, привівши її на нашу квартиру, вона була неймовірно здивована, та рада. Та і я був спокійний тепер  за наше майбутнє і майбутнє нашої дитини.

КІНЕЦЬ.