Я думала, що вийшла заміж за самостійного, відповідального та дорослого чоловіка, який готовий до власної сім’ї. Та як виявилося, усі мої спостереження були захмарними. Роман не виправдав моїх очікувань, але я не можу звинувачувати лише його в цьому. Якби не свекруха, наш шлюб був би ідеальним.

Познайомилися ми через соціальні мережі. Довгий час переписувалися. Згодом почали зідзвонюватися. Наші стосунки радше походили на дружні, ніж романтичні. При першій зустрічі все змінилося. Це було кохання з першого погляду, до того ж взаємне. Я бачила, як Рома на мене дивиться. Погляд закоханої людини не сплутаєш ні з чим у світі.

На період наших відносин я ще навчалася, а Рома уже працював. Ми вирішили спробувати пожити разом. Щоб хлопець не тягнув все на своїх печах, я теж влаштувалася на роботу. Вдень ходила на пари, а ввечері підробляла у ресторані. Звісно, поєднувати навчання та роботу складно, але я старалася заради коханого. До того ж ми могли відкладати певну суму разом на майбутнє.

З родиною Романа я познайомилася через рік після наших стосунків. Знайомство відбулося лише тому, що хлопець зробив мені пропозицію. Я знала, що його мати, Віталіна Олександрівна, жінка вимоглива та власна. Саме вона була головною у родині, тож рішення сина зробити пропозицію без її згоди, неабияк розлютило жінку.

При першій зустрічі вона з усіх старалася показати себе милою та люб’язною. Віталіна Олександрівна так майстерно це робила, що я навіть повірила у її гарні наміри стосовно мене. Своє справжнє «Я» вона показала уже після нашого весілля.

Кожні вихідні ми їздили в гості до батьків чоловіка. Не подумайте, що ми робили це для того аби відпочити чи провести час у колі рідних. Віталіна Олександрівна закидувала нас хатньою роботою. До вечора ми ледь тягнули за собою хребти. Вона ж, замість того аби подякувати, знаходила привід для сварки. Я взагалі не розуміла, чому маю приїздити у свій вихідних вимітати їй сміття, якщо вона мала меншу дочку. Поки ми з Ромою працювали за трьох його сестра Ангеліна вилежувалася на дивані. Чоловік сказав, що сестра при надії, тому мама її не чіпає.

Бувало таке, що Романа викликали посеред тижня. Поїхати по продукти, або відвезти Ангеліну до лікаря. Схоже, рідня чоловіка не розуміла або відмовлялася визнати, що він уже має власну сім’ю й не повинен при першому поклику летіти до них.

Пів року я мовчала й мовчки спостерігала, як Рома розривається на два будинки. Врешті-решт не витримала й вирішила відверто з ним поговорити. Сказала, як є, що не бачу його вдома, що ми не можемо спокійно провести разом час і найголовніше, що наші стосунки далекі від сімейних. Складається враження, що ми просто сусіди.

Схоже чоловік все ж таки задумався над моїми словами, бо після цього все більше почав відмовляти матері та сестрі. Востаннє він допоміг Ангеліні, коли та народжувала сина. Грошей у них не було, тож ми позичили їй 10 тисяч. Як я згодом зрозуміла правильніше сказати – подарували. Повертати гроші нам ніхто не збирався.

На деякий час рідня Романа заспокоїлася. Схоже мати та дочка були зайняті дитиною. Коли племіннику чоловіка виповнилося 11 місяців до нас завітала свекруха. Вона була такою милою та привітною, принесла гостинці, я одразу зрозуміла, що цій жінці щось потрібно. Таки не помилилася.

Виявляється Ангеліна поїхала на заробітки, дитину покинула на бабусю. Віталіна Олександрівна втомилася бавитися з онуком, тож вирішила, що нам варто попрактикуватися. Ми ж теж колись станемо батьками. Я можу приглядати за дитиною вранці, а ввечері йти на роботу. Рома ж підмінятиме мене, коли повертатиметься зі своєї роботи. Той факт, що я ще навчаюся свекруху не цікавив.

Я відмовилася й тоді почула багато цікавої інформації про себе. Вперше ця жінка не лукавила й говорила те, що думає. Найцікавіше було почути, що Роман уже погодився доглядати племінника, а я така безсердечна, відмовляюся.

Коли чоловік повернувся з роботи між нами розгорівся скандал. Його мати таки сказала правду й він дійсно погодився приглянути за племінником, поки Ангеліна працюватиме. Схоже, вони добряче промили йому мізки, раз він не заперечував. Я сказала, що не збираюся брати на себе таку відповідальність, до того ж у мене є чим зайнятися. Роман розсердився, зібрав свої речі й поїхав до матері.

Я уже сумніваюся чи потрібен мені такий чоловік. Що за життя на мене чекає з таким обранцем, який не може приймати самостійні рішення й думати головою. А от танцювати під дудку матері – це його справжній талант. Якщо не передумає й не стане самостійним – подам на розлучення. Краще бути самій, ніж мати маминого синочка.

До речі, Ангеліна поїхала не гроші заробляти, а кохання шукати. Я бачила її фото у соціальних мережах, де вона прогулюється під ручку з якимось чоловіком. Хороша мама, нічого не скажеш.

КІНЕЦЬ.