У мене двоє дітей: Арсен 12 років та Орест 6 років.

У мене є молодший брат та нас виховували за таким принципом, що старша дитина завжди винна навіть, якщо молодша перша спровокувала конфлікт. Мій молодший брат завжди цим користувався та я вважав таке виховання вкрай несправедливим.

Тож коли сам став батьком, то вирішив, що виховуватиму своїх дітей по-іншому. Добре, що Надія, моя дружина, в цьому мене підтримує. Я своїх синів виховував за наступним принципом: винен не той, хто старший, а той, хто перший почав конфлікт.

Якось сини гралися в саду та Орест кинув в старшого брата жменю землі. Напевно, йому не сподобався хід їх розмови. Арсену земля потрапила в очі та він пішов вмиватися, а я відвів Ореста на розмову:

– Ти кинув у брата землю, вона потрапила йому в очі. Як ти думаєш, приємно зараз брату?

– Ні, – відповів молодший син скривившись.

– Ти правильно зробив, коли кинув у брата землею?

– Ні.

– Тобі було б приємно, якби Арсен так зробив стосовно тебе?

Орест не міг відповісти, він почав плакати, бо йому стало шкода брата. Він підійшов до Арсена та попросив у нього пробачення. Арсен сказав, що пробачає його та обійняв брата.

Я заступився за старшого сина не тому, що мені стало шкода його, а тому, що вважаю, що молодший син зробив неправильно.

Як часто я бачу в сучасних сім’ях застарілі методи виховання. Старші діти після цього ростуть ображеними на своїх батьків та мало вірять в справедливість, вважаючи, що все найкраще має діставатися комусь іншому, а вони ні на що не заслуговують.

Я ви як виховуєте своїх дітей?

КІНЕЦЬ.