Я свого чоловіка вже більше чотирьох років, як бачу лише по відеозв’язку, як і наша донечка, але все це заради квартири, через яку Олег і подався на ті заробітки в Голландію. Але якщо я стараюся на всьому економити, щоб скоріше назбирати на свій дах над головою, то свекруха за наші гроші не лише комунальні оплачує, а ще й по театрах ходить. А я її просила розміняти свою трикімнатну. Для чого їй ті покої? Але в тої аргументи “залізні”
Я свого чоловіка вже більше чотирьох років, як бачу лише по відеозв’язку, як і наша донечка, але все це заради квартири, через яку Олег і подався на ті заробітки в Голландію.
Але якщо я стараюся на всьому економити, щоб скоріше назбирати на свій дах над головою, то свекруха за наші гроші не лише комунальні оплачує, а ще й по театрах ходить. А я її просила розміняти свою трикімнатну. Для чого їй ті покої? Але в тої аргументи “залізні”
Мій чоловік вже чотири роки на заробітках в Голландії. Рішення було не легке, бо ми тільки два роки перед тим побралися. Але іншого виходу заробити на квартиру в Україні ми не бачили.
Я виховую нашу донечку, і живу виключно на гроші чоловіка.
Але вже пів року, як я знайшла собі хороший підробіток, бо хочу хоч якось полегшити життя чоловіка. Олег мені гроші надсилає, але я їх не використовую, а відкладаю на мрію.
Інколи ми з дочкою добряче економимо, але цих грошей не чіпаємо.
Ми жили спершу на орендованій квартирі, але після від’їзду чоловіка, я забрала дитину і переїхала до своїх батьків. Мама мені з дочкою допомагала, а я таким чином економила гроші на оренді.
Чоловік казав продовжувати в ній жити, що він добре заробляє і в силі все оплатити, але я така людина, що мені так не зручно.
Але виявляється, що я то економлю, а ось мама Олега на мої гроші по театрах ходить.
Та я б також з подругами пішла десь в кафе чи кіно, але мені шкода тих грошей, а моєї зарплатні вистачає лише на харчування та деякий одяг для дочки.
Розкажу, чому я трішки не добра до свекрухи.
Живе вона одна в трикімнатній квартирі. Характер в неї не дуже, тому з нею жити ніколи не розглядалося.
Також в свекрухи є хатинка в селі, куди вона приїжджає на літо, бо садить там трішки картоплі, огірки, цибульку. Ну а на зиму повертається в місто, хоча в селі всі умови створені для життя.
Я пропонувала чоловіку, щоб мама його переїхала жити в село і не моталася туди сюди, але свекруха ні в яку. Олег же каже, що не потрібно нам тої квартири, що самі на свою заробимо.
Я з тим змирилася, навіть час від часу приїжджала з дочкою до неї, щоб та погралася з онучкою.
Але недавно я дізналася, що мій Олег платив всю зиму комунальні як за її трикімнатну квартиру, так і за хату в селі.
То я з дочкою економлю, лишній раз собі морозива не купимо, а свекруха мало того, що оплачує комунальні за наші гроші, а ще й в театри ходить.
Я вважаю це не чесним. Якщо свекрусі не хватає грошей на послуги, нехай розмінює на меншу, а гроші що залишаться нам віддасть.
Але вона так не хоче, як і в село переїжджати, бо в цій квартирі все її життя і пам’ять про чоловіка. Але мені від того не холодно й не жарко.
Я вже скільки років чоловіка бачу лише по відео зв’язку, бо ми свій дах над головою хочемо, а їй не соромно в той час в сина гроші просити?
Як мені пояснити свекрусі, що так як вона чинить, нормальні люди не роблять?
Чому ми маємо собі у всьому відмовляти, а вона ні?