Я спочатку вирішила, що не втручатимуся у шлюб своєї дочки. Але важкий момент настав, коли я спіймала зятя на зраді.
Багато років тому моя мати, дізнавшись про невірність мого чоловіка, змусила мене розлучитися з ним.
Живучи з нею в той час, я стояла перед вибором: розлучитись з невірним чоловіком і залишитися з мамою або піти з ним з надією врятувати свій шлюб.
Я обрала перше, не в змозі пробачити таку зраду.
Зараз моя дочка, Лідочка, вже заміжня.
Я вирішила ніколи не втручатися у її шлюб.
Щоб не піддатися спокусі, я наполягла, щоб вони жили окремо від батьків з обох сторін.
Мій зять забезпечений, тож незабаром вони в’їхали у свою простору, гарну квартиру.
Я звела свої візити до мінімуму, заглядаючи у свята лише на короткий час.
Я трималася на дистанції від їхніх сімейних справ, утримуючись від порад, якщо мене не просили.
В даний час моя дочка і онук знаходяться за кордоном у Польщі.
Зять мені допомагає в усьому. Минулої суботи, поки ми з ним працювали в саду, йому прийшов дуже підозрілий дзвінок.
Це викликало в мені цікавість, і до полудня я підслухала його інтимну розмову з іншою жінкою. Тепер я розриваюся: порушити обіцянку і втрутитися чи промовчати?
Знаючи мою дочку, вона, безперечно, пішла б від чоловіка, дізнавшись правду.
Я боюся, що вона повторить мою долю, бо життя матері-одиначки складне, як би я чи інші родичі не допомагали. Тим не менш, мовчання є не менш болючою дилемою…
Що мені робити – я не знаю.
КІНЕЦЬ.