Майже три тижні тому від мене пішов коханий чоловік. Разом з ним ми були 5 років. Дітей немає, не хотіли поспішати. Цей рік дуже важкий для нас, багато неприємностей та труднощів, але ми гідно справлялися та підтримували одне одного, намагалися шукати добрі моменти та робити на них акценти.

Тієї ночі я намагалася з ним поговорити і вивести його на розмову, в результаті він розповів кілька речей, про які я не знала, дуже хвора бабуся, це крім наших фінансових проблем і роботи, яка останнім часом його дуже напружувала. І до всього іншого додав, що в нього до мене залишилася тільки турбота, а кохання начебто, як і ні.

На мене наринули емоції, почала ревти, зрідка ставлячи питання, які були важливими для наших стосунків. Один із них про іншу жінку, але він запевнив, що такого ніколи не було і бути не могло, говорив досить переконливо, та й куди ще ці проблеми до всіх інших.

А потім він пішов, не зміг дивитися, як я страждаю від його слів. Через тиждень я йому написала та попросила про зустріч, він попросив ще тиждень. Ще через тиждень не стало бабусі, ми поїхали на похорон разом, не говорячи ні про що.

При своїх батьках він поводився, як ні в чому не бувало, не хотів їх засмучувати ще й цим. Потім приїжджали мої батьки, і та сама історія, наче все гаразд.

Одного дня я не витримала і спробувала розпочати розмову, він від неї пішов, додому йти відмовився. Тоді я просто написала йому все, що хотіла сказати, там не було нічого поганого, жодних маніпуляцій, погроз чи слів ненависті немає.

Я закликала обміркувати все, згадати все хороше, що було, згадати цей рік і ті труднощі, які ми подолали. Обіцяв подумати.

Тільки я не знаю, чи буде він про це справді міркувати, втямив собі в голову, що є лише турбота. Але й пристрасть була, за тижні 2-3 до цього розриву відбувалися не зовсім звичайні для нас речі, але дуже сприятливі в плані інтимного життя.

Не знаю в чому річ, і він мені здається, сам не знає, а з’ясовувати не хоче. Просто не розумію в чому справа, і чи є шанс на примирення. А ось як мені поводитися в цій ситуації, я не знаю.

КІНЕЦЬ.