Таня почула звук ключа у двері. Чоловік прийшов. Вона дістала тарілки та почала накладати гарячу вечерю. П’ятниця, яка нічого не віщує. На роботі вона має тимчасове затишшя після квартального звіту.

Матвій довго не йшов на кухню. Він крутився у кімнаті. Таня не поспішала звати чоловіка. Ось коли звільниться, то прийде. Їжа не охолоне.

Тож Таня почала мити посуд. Дітей вона вже погодувала і тому порожні тарілки лежали в мийці ще не помитими.

Посуд вона перемила, а чоловіка все ще не було. Вона зайшла до кімнати та побачила чоловіка, який щось шукав у сімейних документах.

-Ти щось шукаєш? – запитала Таня не підозрюючи про каверзу.

-Наше свідоцтво про шлюб. – Матвій навіть не глянув на дружину.

-Навіщо воно тобі? – здивувалася Тетяна.

-Розлучаюся я з тобою. – якось буденно сказав Матвій і повернувся до Тетяни. – Набридла ти мені. Нудна та не цікава. Дратуєш тільки мене. Щоб завтра тебе у моїй квартирі не було. Зрозуміла мене?

-Значить розлучаєшся. – зітхнула Таня.

– А про дітей подумав?

-Та набридла ти мені зі своїми дітьми! Тобі все треба, треба! – вже підвищив голос Матвій. – Я жити нормально хочу! Все! Набридла! – прогарчав Матвій на дружину і дуже швидко попрямував до виходу, зачепивши дружину плечем. – Щоб завтра вас у моїй квартирі не було! – крикнув він, виходячи з квартири.

Тетяна зачинила за ним двері та пішла на кухню, прибирати зі столу. Вечеряти чоловік не буде і їжу треба забрати. Хтось сказав би, що вона надто спокійно реагує на розлучення, але, а як ще реагувати на неминуче?

Таня та Матвій познайомилися на роботі. Банальна історія. Нова співробітниця та місцевий ловелас. Коли він почав залицятися до тихої Таню, всі її відмовляли, але любов жорстока штука буває.

Таня закохалася у Матвія. Нікого не слухала, а коли він її заміж покликав, погодилася, не роздумуючи.

Протверезіння прийшло, коли вона на власні очі побачила його з іншого, а вона вже була на восьмому місяці в той момент. До лікарні її забрали прямо з вулиці. Їй стало погано, піднявся тиск і влаштувати прочуханку невірному чоловіку вона не встигла.

У лікарні з нею в палаті лежала жінка на десять років старша за неї. Вона вдруге одружена і чекають із чоловіками спільного первістка. Майже всю вагітність пролежала на збереженні. А чоловік її вдома з двома дітьми від першого шлюбу справляється сам.

-Тань, я тобі нічого радити не можу. Сама дванадцять років терпіла. Тільки подумай, що буде далі. Куди ти підеш? Жити на що будеш? Або, може, у нього це разова акція, бо ти вагітна і тобі не можна. Поки ти тут, подумай, яким ти бачиш своє життя в майбутньому з ним і без нього.

-Але він же мені зраджує! – розхвилювалася Таня.

-Я його не виправдовую. Ти зараз маєш думати не лише про своє майбутнє, а й про майбутнє дитини. Ось куди ти підеш? На що ти житимеш? Не гарячкуй. Просто подумай.

І Таня думала. Лежала в палаті та думала. Думала, як їй жити далі. Має з майна будинок, який вона купила після продажу квартири батьків у селищі.

Так, вона приїжджає. У місті купити щось без іпотеки не можливо. А іпотеку на той момент їй не схвалили б з її доходами. Тому вона купила будинок у селищі за двадцять хвилин їзди від міста.

Після заміжжя вони вирішили, що цей будинок будуть використовувати як дачу. Але щоб там жити з дитиною, потрібно провести серйозну реконструкцію. Адже там і туалет на вулиці.

Гроші. Це найскладніше. Таня в декреті, вийде за три роки. Повернеться на роботу. У селищі садка немає. Значить, треба буде вирішувати питання з садом.

І це все ще більші складнощі. Потрібно шукати інший варіант. Варіантів було дуже мало.

Коли старшому Іллі було чотири, Таня вже почала думати про те, що настав час розлучатися, але знову завагітніла. Це було зовсім не доречно, але зробити нічого не могла.

І ось чоловік вирішив піти. Тільки за ці десять років вона була готова до такого результату подій. А головне вона була юридично підкована та з готовим планом дій.

-Мамо, а ми правда їдемо? – Ілля зайшов на кухню і своїми словами висмикнув маму з роздумів.

-Все буде добре, не переживай. Ми залишимося тут.

-А тато? – Хлопчик допитливо дивився на матір.

-А у тата буде нова дружина, але житиме він в іншому місці. – заспокоїла його мати.

Щоб діти не були свідками можливої ​​сцени, вона попросила сусідку доглянути за ними ввечері. Вона була впевнена, що Матвій удень ​​у квартиру точно не прийде.

І вона мала рацію. Він з’явився близько дев’ятої вечора і не один. Таня навіть не здивувалася, що він із кимось. А ось “закохана парочка” дуже здивувалася, побачивши на кухні Таню, яка мила посуд.

-Ти що тут робиш? – Матвій не очікував тут побачити Тетяну і тому не знав, як реагувати, щоб не втратити обличчя перед новою пасією.

-Живу. І житиму далі, але якщо ти цього не хочеш, то нам зараз варто сісти та обговорити, як ми з тобою розлучатимемося.

-Ти не будеш тут жити! Це моя дошлюбна квартира! – У Матвія прокидалося роздратування, бо цього вечора він мав інші плани.

-Я і діти тут прописані, тому ми маємо повне право тут жити до вісімнадцятиліття молодшої дитини

А це ще тринадцять років. Тому пропоную все-таки сісти зі мною за стіл переговорів. – Таня говорила з легкою усмішкою на губах, демонструючи свою дружність.

-Та ти… знаєш хто ти? – Матвій аж почервонів.

-Знаю. Мати, яка думає про своїх дітей, яких ти хочеш викинути надвір. Я розумію, що твоїй новій жінці начхати на твоїх дітей. Але ж ти батько. За законом ти зобов’язаний піклуватися про них і я не дам тобі цей закон порушити.

-Знаєш любий. – Коханка Матвія заговорила дуже ніжним голоском, намагаючись зачепити Таню. – Я піду. А ти розберися зі своєю колишньою.

-Я тобі подзвоню. – Тільки й зміг видавити з себе Матвій, проводжаючи свій “веселий вечір” додому.

Коли за коханкою зачинилися двері, Матвій отримав повну свободу і вже хотів вилити на Таню таке відро помиїв, але її спокійний вираз обличчя і холодний голос його зупинили.

-Навіть не починай розповідати мені яка я погана. Я зараз дію на користь дітей. І ти маєш два варіанти розвитку подій. Погодиться з моїми умовами чи через суд все ганебно програти. Тобі будь-який юрист скаже, що ми з дітьми маємо право тут жити. Нині березень. У дітей школа та садок.

Я не знайду за один вечір нормальну квартиру, щоб потім щоранку не возити дітей вчитися з одного кінця міста на інший. Чи ти пропонуєш забрати дітей на холодну дачу? Звідки мені їх доведеться возити на заняття? Ні. Як матір я цього не допущу. А ти маєш шанс продемонструвати перед оточуючими своє благородство. І всім показати, що ти не останній гад, а нормальний батько.

– Таня говорила таким крижаним голосом, що по спині Матвія блукав холодок. – І знову ж таки, розподіл майна. Ти хочеш поділити зі мною свою улюблену машину? Чи ми підпишемо майнові угоди?

Від думки, що з дружиною доведеться ділити його нову машину, йому стало якось зовсім моторошно.

-Що ти пропонуєш? – не приховуючи злості вимовив Матвій.

-Ми цивілізовано розлучаємося. Діти залишаються зі мною, майно ми не ділимо, а залишаємо право володіння за тим, на кого воно записане.

Не хочу ділити газову колонку, яку в шлюбі з тобою встановила на дачі та і машина мені твоя не потрібна. З побутової техніки я заберу всю свою кулінарну техніку, комп’ютер дітей та все, що ми їм купували. Тут ми живемо до літа, бо я не хочу смикати дітей наприкінці навчального року.

Поки ми тут живемо, я оплачую комуналку. Ну, щоб чесно. А ти, поки ми розлучаємося, виплачуєш аліменти. Твоїм дітям треба на щось жити.

-Значить, щоб повернути собі свою квартиру мені потрібно тільки підписати папірець, що мені з твоєї дачі нічого не потрібно? – скривився Матвій.

-І почекати до канікул. – усміхнулася Таня.

– І так, з приводу роботи. Якщо тобі буде неприємно мене бачити, то звільниться варто саме тобі. Тому що мені втрачати роботу не можна. На одні твої аліменти утримувати дітей складно, а мені з двома дітьми знайти нову роботу буде проблемно, щоб ще й житло оплачувати.

Лікарняні та таке інше. І свою бабу тобі краще звільнити по-доброму, а то коли наш головбух дізнається, що через неї сім’я зруйнувалася, вона її зі світу зживе і підставить під статтю, до купи. Від неї колишній до молодої пішов, вона дуже вже не любить розлучниць. – Останню фразу Таня вимовила з відвертою усмішкою, даючи зрозуміти, що життя на роботі вона їм усім зіпсує. – Ти мене зрозумів?

-Яка ж ти дріб’язкова виявилася. А на вигляд така тихоня. – зло прошипів Матвій.

-Так, я дріб’язкова. Бо не захотіла на вулиці із двома дітьми опинитися.

Матвій пішов. Він був злий як ніколи на світі. Розлучатися йому довелося за умов Тетяни. На превелику незадоволеність нової пасії Матвія, їй довелося звільнитися з дуже гарного місця. Сам Матвій теж вважав за краще звільнитися, щоб не бачити Тетяну, яка обвела його довкола пальця.

Але Тетяна виконала всі умови їхнього договору. З’їхала до середини червня навіть сплатила всі квитанції. Старшого Таня відправила до табору, а молодшого возила вранці до саду та назад.

Іншого варіанту поки що не було. Тому що її план не закінчено. Матвія чекало продовження. Цим продовженням став новий порядок денний до суду.

Суть претензії була в тому, що Матвій, замість того, щоб виписатися з квартири Тетяни після розлучення, зухвало скористався тим, що вона з дітьми на літо переїхала на дачу і в’їхала в її квартиру, не бажаючи звільняти.

Так, ключі в нього були, тому що він ще не вивіз своїх речей. А цей підступний тип, замість вивезти з квартири свої речі в’їхав до неї, та ще й зі співмешканкою.

Відмінна постановка питання, якщо врахувати, що Матвій був упевнений, що в’їжджає у свою квартиру, а про те, що рік тому переоформив її на дружину, він був ні сном ні духом. І лише на суді він дізнався, що квартиру переоформили за генеральною довіреністю.

Він власноруч підписав ту довіреність, не читаючи. У них у будинку був капітальний ремонт, а він збирався у нібито відрядження, але насправді до Таїланду зі своєю пасією.

Дружина сказала йому, що йому як власнику треба буде підписувати документи на ремонтні роботи у квартирі, а там міняли батареї. Але які батареї, коли на нього чекав Таїланд, а Таня сказала, що він може їхати у відрядження, але на неї залишити довіреність. Ту саму довіреність, яку дбайлива дружина сама сходила до нотаріуса і склала, а йому тільки треба підписати перед вильотом.

Він сам, у кабінеті у нотаріуса підписав не читаючи. І навіть коли нотаріус його перепитав чи ознайомлений він із вмістом довіреності, то той підтвердив, що вони з дружиною все обговорили.

Це було велике юридичне фіаско. Коли вони вийшли із зали суду, де суддя оголосив про те, що Матвій повинен залишити квартиру і знятись з реєстраційного обліку, Таня підійшла до нього і з дуже милою посмішкою промовила.

-Ти Не хвилюйся. Діти підростуть я квартиру на них перепишу, щоб чесно було. Люблячий тато залишив квартиру своїм дітям. Мені вона не потрібна, а ось ти молодець, про дітей подбав. Я всім розповідатиму який у моїх хлопчиків гарний батько. – Таня засміялася. – А в тебе буде все гаразд. Дружина молода. Ви разом гори звернете.

Матвій нічого не сказав, а тільки зло подивився на колишню дружину і пішов геть. Не мав він більше молодої дружини. Коли його пасія дізналася, що квартира не його, а Тетянина, то і кинула його.

Мало того, що їй довелося втратити хорошу роботу, так ще й мужик без квартири виявився. А він їй потрібен був лише через квартиру. Сорокарічні мужики двадцятип’ятирічним дівчатам потрібні не для великого кохання.

Тетяна їхала на роботу після засідання із посмішкою на обличчі. Коли вона вирішила, що перш ніж піде, забезпечить собі тили, то не думала що так все вийде. Вона вкладала гроші в облаштування свого будинку.

Прибудувала теплий санвузол із душовою. Коли у селі проводили газ, організувала підключення, на яке їй сам Матвій дав гроші. У нього тоді був ще один роман і він літав у хмарах, особливо не слухаючи дружину.

Зробила в будинку ремонт, гарні меблі. Поставила новий паркан і потихеньку відкладала гроші на машину. І все це за спиною Матвія, котрий жодного разу там не був.

Але саме капітальний ремонт будинку допоміг їй провернути цю аферу з довіреністю. Оскільки всі платежі по квартплаті проходили через неї, то Матвій нічого не дізнався.

Вона навіть спеціально дочекалася останніх квитанцій, щоби він їх не побачив і тільки потім з’їхала на дачу.

Чи відчували вона себе неправою? Ні. Вона думала про дітей.

Матвій одружився з нею, бо вона була тиха, скромна і приїжджа. Всі ці роки він отримував гарячу вечерю, чисті сорочки, затишний будинок і красивих діток, які не заважали. Ідеальна картина.

Тільки остання його пасія запаморочила голову. Їй дуже хотілося жити у своїй квартирі із забезпеченим чоловіком. І на цю роль вона обрала одруженого Матвія. Хоча сам Матвій не планував розлучатися.

Його влаштовувало його затишне життя та тихоня дружина. Але так вийшло.

Ось і вийшло як вийшло. У сорок років починати все з нуля. Хоча ні, не з нуля. Він мав дорогу машину і вибір: бути з машиною і на орендованій квартирі або без машини, але з іпотекою. Тільки це зовсім інша історія.

Ставте вподобайки та пишіть коментарі, що думаєте з цього приводу?

КІНЕЦЬ.