Я робила покупки у місцевому магазині, де касиркою працювала моя сусідка та подруга Ганна. Під час оформлення покупок до неї несподівано підійшов кур’єр із букетом квітів. – Ці квіти для вас, – сказав він, – від Валерія. Я здригнулася, бо знала, що її чоловіка звуть Мишко. Ганна почервоніла, помітивши, що я все почула. Вона взяла квіти і подякувала кур’єру. – Дякую, – прошепотіла вона йому.

Коли кур’єр пішов, вона подивилася на мене з неспокійним виразом обличчя. – Будь ласка, не кажи Мишкові, – попросила вона, – я поясню все пізніше. Я кивнула, розуміючи, що це її особиста справа. – Звісно, я нічого не скажу, – обіцяла я. Я закінчила свої покупки і пішла додому, але не могла припинити думати про те, що сталося. Я знала Ганну та Мішу вже давно, і вони завжди здавались мені щасливою парою. Ця ситуація була для мене вкрай несподіваною. Через кілька днів Ганна прийшла в гості до мене додому. – Я хотіла б пояснити тобі про квіти, – сказала вона,

– Валерій – це мій колишній хлопець. Ми розлучилися кілька років тому, але нещодавно зустрілися випадково. Він надіслав мені квіти, бо хотів вибачитися за те, як він поводився в минулому. Я відчула полегшення, що це було не те, про що я думала. – Я розумію, – сказала я, – це твоя справа, і я не буду її обговорювати. Ганна посміхнулася мені вдячно. – Дякую за розуміння, – сказала вона і пішла…

КІНЕЦЬ.