Я одружена вже другий рік і моя свекруха вдруге привозить з дачі свої банки. Перший рік я промовчала, думала, що мій чоловік любить її консервацію. Була середина зими, чоловік так і ні до чого не торкнувся.

Я почала йому прямо говорити, щоб він відкривав і все їв, бо банки не вічні, можуть зіпсуватися. А чоловік так здивувався, сказав, що він взагалі не любить нічого консервованого і думав, що його мати мені все це наготувала.

Ми з чоловіком максимум з усіх банок лише три баночки із солоними огірками на салат порізали. Якщо захво рювали взимку, то відчиняли малинове варення, на цьому все. Сказали ми свекрухи, що більше нам нічого закочувати не треба , тільки дарма сили та час витрачати.

А вона відповіла, що у неї на городі все найкраще, якісніше ніж у магазині. Ми в цьому не сумніваємося, тільки не любимо консервацію і все тут. Але свекруха нас не послухала, вирішила зробити по-своєму .

Знову накрутила купу банок. Все це виглядає дуже красиво, багато солоних овочів, заморожена ягода, різне варення, лечо замість кетчупу. Але тільки нам не потрібно нічого, і без цього добре. Цього разу свекруха привезла нам з дачі цілих три великі пакети консервації.

Довелося подякувати, і я вирішила, що краще роздам банки своїм родичам та колегам по роботі. Бо буде шкода, якщо все просто так зіnсуватися.

Всі, кому я дала банки, були такі раді, нахвалювали мою свекруху. Я не сумнівалася у смаку. А потім довелося свекрухи сказати правду, що ми всє віддали. Вона на нас дуже обpазилася. Сказала, що намагалася тільки для нас, а не заради якихось колег.

КІНЕЦЬ.