За останні 10 років я стільки разів переїжджала, що важко могла б згадати всі місця, де мені довелося пожити.

Кожне нове місто в іншій країні ставало моїм тимчасовим будинком, де я шукала своє місце під сонцем, будувала кар’єру і, як мені здавалося, робила все це заради благополуччя сім’ї.

Я відправляла гроші додому, намагалася підтримувати зв’язок, незважаючи на різницю у часі та зайнятість.

Коли літак приземлився у рідному аеропорту, я відчувала хвилювання, змішане з радістю. Я не могла дочекатися моменту, коли побачу своїх дітей, чоловіка, відчуваючи, що нарешті настав час повертатися до свого справжнього життя.

– Мама! — мої діти кинулися мені на шию в аеропорту.

Вони виросли і змінилися, але їхні усмішки залишалися незмінними.

— Як я скучила! – сказала я, цілуючи їх у щоки. Перші дні були сповнені сміху та розповідей. Але в міру того, як я почала обживатися вдома, почала помічати, що мої розмови з сім’єю все частіше зводяться до фінансів.

Мій чоловік, здавалося, забув, як розповідати про те, що відбувається у його житті, а діти просили нові гаджети, не зважаючи на їхню вартість.

– Мам, ти ж працювала там стільки часу! Ти маєш багато грошей, правда? Чи можна новий телефон? – просив старший син на обіді.

— Хлопці, ми можемо поговорити про щось інше?

Мені хочеться знати, як у вас справи в школі, з друзями… — почала я, але молодший перебив: — А мені потрібний новий комп’ютер для навчання. Мій чоловік мовчки кивав на кожне прохання. Мені стало боляче. Я почувала себе банкоматом, а не матір’ю та дружиною.

Якось увечері я не витримала і сказала: — Я поверталася додому, щоб бути з вами, а не просто платити за все. Мені потрібна ваша повага та увага, а не тільки гроші. На мить у кімнаті зависла тиша.

— Пробач, ми просто так звикли, — тихо сказав чоловік.

— Нам потрібно переглянути наші стосунки, ти маєш рацію.

Тепер переді мною стоїть вибір: будувати тут нове життя, вимагаючи поваги та уваги, або почати все спочатку в іншому місці. Але одне я знаю точно: я заслуговую більше, ніж бути просто кредитною карткою в чужих кишенях.

КІНЕЦЬ.