Я працював автоінструктором. Чоловік дав мені гроші і попросив навчити дочку водити машину. Через три місяці він знову прийшов до мене, але вже без дочки. Я почав думати, що сталося щось неприємне.

 

Я працював автоінструктором. Чоловік дав мені гроші і попросив навчити дочку водити машину. Через три місяці він знову прийшов до мене, але вже без дочки. Я почав думати, що сталося щось неприємне.

Я працюю інструктором з водіння в автошколі. Клієнти до нас приходять різні. Але деякі люди та їхні чада викликають у мене огиду своєю хамською поведінкою. Але що поробиш — бізнес є бізнес. А особисте доводиться заштовхувати всередину. — Це ти Пашка? — Павло Антонович. — Без різниці.

Мені тебе порекомендували, як самого досвідченого. Зроби з моєї донечки водія. Навчи її, Антонич, усього, чого сам вмієш. Не заощаджуй ні бензину, ні часу. Це аванс. Знадобляться ще, скажи. З цими словами він поклав під «двірники» три стодоларових куnюр і свою візитку… Донька цього чоловіка, Галина, була норовом вся в батька. Але водій від Бога. Бувають такі, кому просто призначено водити автомобіль.

Ось Галка саме такою і була. Схоплювала все з ходу. Їй знадобилося всього три заняття, щоб освоїти їзду на майданчику. Потім ми виїхали в місто. Ось тут і виявилася її схильність до зухвальству. Трохи попереду побачить вільний асфальт — відразу по газам. Але я розумів, що їй татко подарує круту, потужну машину. Тому витратив більше часу не на навчання її водіння, а на те, щоб вбити в її голову обережність. Якось вона прийшла на заняття напідпитку.

— Я не дозволю сьогодні тобі сісти за кермо. — Я татові посkаржуся. Тоді я посадив її поруч, відвіз до посту nоліції. Сьогодні чергувала моя дружина. — Ти ж знаєш, що це не можна показувати дітям, — заперечила дружина.

— Ань, ця малолітка впевнена, що тато її витягне з будь-якої колотнечі. А сьогодні прийшла на заняття напідпитку. Покажи. Аня продемонструвала колекцію фото Д ТП з п’яними водіями. Фотографії діяли переважно на здоровенних мужиків. Галка виповзла звідки nлачучи… — Я до тебе, Павло Антонович, — через три місяці переді мною стояв батько Галини. — віддячити прийшов. Добре ти навчив доньку, вона себе і брата від загибелі врятувала.

Синок випив, хотів сісти за кермо, Галка закотила істерику, не пустила. Сама сіла за кермо. На трасі фура вилетіла назустріч. Будь син за кермом, від них і мокрого місця не залишилося б. А Галка примудрилася з’їхати з траси і уникнути зіткнення…

КІНЕЦЬ.