Я пропрацювала в Італії 5 років, жодного разу не повертаючись додому.

Спочатку я не мала необхідних документів. А потім я просто збирала гроші, адже на мене ніхто не чекав на батьківщині.

Я переїхала до Італії не заради кращого життя, а щоб розплатитися з боргами мого сина, і це рішення я ухвалила, незважаючи на попередження моїх друзів.

Виховуючи свого сина одна, без чоловіка, я, можливо, була надто поблажлива, що призвело до його безвідповідальності.

Я витратила 2 роки, виплачуючи його борги, і коли він вирішив одружитися з Тетяною, яка була старша за нього на 5 років, у мене були змішані почуття.

Однак після їхнього весілля він, здавалося, змінився, і протягом трьох років я надсилала їм гроші на квартиру.

Не зважаючи на свої власні потреби, я все-таки повернулася додому вперше за 5 років і виявила, що мій будинок чудово відремонтований моїм сином і невісткою.

Вони відкрили невеликий бізнес і наполягали на тому, що я заслуговую на хороше життя, в той час як вони самі зароблять на власну квартиру.

Я дуже рада, що моя підтримка допомогла моєму синові переоцінити своє життя і знайти свій життєвий шлях.