Я попросила в чоловіка купити коляску та ліжечко для нашого малюка. Бачили б ви моє обличчя, коли я прийшла та побачила той старих мотлох, що стояв у дитячій кімнаті.
Ми з хлопцем вирішили одружитись ще коли були зовсім юними. Жили ми гарно і взагалі все складалось якнайкраще. От тільки із дітками ніяк не виходило. Тоді ми вирішили, що просто ще молоді і не дуже поки потрібно цим перейматись.
Та минали роки, а вагітність так і не вдавалась. Олег все казав, що просто вищі сили дають нам шанс все облаштувати та стати на ноги до появи малятка. Тоді батьки допомогли нам вирішити це питання і врешті купити квартиру. В ній почали робити ремонт.
Спочатку я навіть не підозрювала, що нині такі ціни на матеріали. Грошей ми навіть в руках не встигали потримати. Коли все ми врешті доробили, то я досі не могла завагітніти. Тоді парою ми пішли по лікарнях. Лікувалися близько року, пробували всякого і нарешті побачили на тесті омріяних дві смужки.
Через вісім місяців у нас народився чудовий синочок. Назвали ми його Тарасиком. І поки ми ще лежали в лікарні, то Олег пішов по магазинах, аби купити ліжечко та коляску, які ми раніше вже дивились та обрали в інтернет-магазині.
Та бачили б ви моє здивування, коли після виписки мене вдома зустріла якась стара колиска та розвалений візочок. На мить просто відняло мову. А чоловік лише глянув на мене ніяково та пояснив, що мама сказала не викидати гроші на вітер, якщо вже маємо ці речі в непоганому стані. Цей «непоганий стан» просто потрібно було бачити. Якщо годувалась в них ще сестра Олега.
Тоді я була настільки ображена та зла, що і словами не описати. І саме в цей момент приїхали батьки коханого. Тому я і не змогла витримати та промовчати. Я почала так сваритись, що напевно й, сусіди чули.
Вже на вечір приїхали мої батьки, які і привезли нам ліжечко та коляску у подарунок. І саме такі, як ми хотіли. От я вкотре і переконалась, що мої батьки набагато кращі люди. Адже моя мама готова останнє внукові віддати, а не підсувати якісь раритетні речі.
Чоловік спочатку психував та пішов на ніч до матері. А через кілька днів прийшов вибачатися та сказав, що більше не дозволить нікому нас із сином ображати. А той старих мотлох ви ще тоді викинули.
КІНЕЦЬ.