Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових стосунках. Його батько працює вахтовим методом, вдома з’являється дуже рідко. А ось з мамою ми зазвичай періодично зустрічалися на філіжанку кави.

Пам’ятаю, як я вперше прийшла знайомитися зі своєю майбутньою свекрухою. Вдягла свою найкращу сукню, намагалася справити приємне враження. Була усміхнена, показувала хороші манери, пропонувала мамі чоловіка допомогу на кухні та таке інше. Словом, практично брала участь у конкурсі наречених.

З того часу вона, мабуть, і ставилася до мене добре. У нас ніколи не було непорозуміння та конфліктів.

І ось у нас із чоловіком відбулися деякі житлові труднощі. Ми купили квартиру в іпотеку, але забудовники добряче затримували терміни здачі будинку. Плани з переїзду до нової квартири були зруйновані. До цього ми жили в орендованій квартирі, яку легко оплачували. А ось витрачати гроші одночасно і на оренду житла, і на іпотеку стало фінансово важко.

Ми всі думали, як вирішити цю проблему з найменшими втратами. У процесі чоловік про все розповідав своїй мамі. І тут вона зовсім несподівано нам запропонувала пожити в неї. Сказала, що квартира у нашому повному розпорядженні. Батько все одно у відрядженні, а вона нам заважати не буде. Як і ми їй.

Я не була в захваті від цієї ідеї. Все-таки це батьківський дім мого чоловіка. Там важко почуватися вільно як у себе вдома. Та й жити нам там доводилося шість місяців, не менше. Але виходу не було. Нам більше не було звідки чекати на допомогу, тому незабаром ми переїхали до матері мого чоловіка.

Проблеми почалися майже одразу. І це були не типові конфлікти із серії “дві господині не зможуть порозумітися на одній кухні”. Я зовсім не любила готувати, а мій чоловік звик харчуватися у їдальні на роботі. Також ми часто замовляли їжу додому. Так що в цьому сенсі моя свекруха мала повну свободу, адже вона була єдиною господинею на кухні.

Але я відразу почала відчувати на собі тиск і контроль. Якось, через кілька тижнів після нашого переїзду, я засиділася в кафе з подружками та повернулася додому майже о дванадцятій. Чоловік чудово знав, де я перебуваю, і не був проти.

Проте, як я потім дізналася, свекруха наступного ранку поскаржилася своєму синові на те, як пізно я повернулася з гулянки. Чи бачите, прийшовши додому, я голосно грюкнула дверима і розбудила її. А вона потім мало не до ранку не могла заснути.

Це, звичайно, був не єдиний привід вказати на мою неправильну поведінку. Вона чіплялася по кожній дрібниці. То мій верхній одяг лежав не там, де треба. То я неправильно користувалася праскою і могла її спалити. То я надто довго читала на ніч – на мене стільки електроенергії не напасешся.

Я вже відчувала, що поступово дратуюсь все більше і більше. Конфлікт був вже неминучим.

Якось у неділю свекруха запланувала генеральне прибирання. Я їй допомогла, чим змогла, а потім перепросила і сказала, що мені потрібно попрацювати за комп’ютером. Мені справді, хоч і була неділя, потрібно було доробити терміновий звіт.

Через кілька годин я закінчила і прилягла на ліжко в кімнаті, яка була нам із чоловіком виділена. Буквально за кілька хвилин туди зайшла свекруха.

– Ну, і що це ти тут розляглася? Я думала, що ти працюєш! Там справ ще ціла купа, я сама не впораюся. Вставай та йди мені допомагати, – у наказному тоні заявила вона.

Я мовчки підкорилася, але увечері все висловила чоловікові.

– Я вже не можу це терпіти, розумієш? У мене таке почуття, ніби конкурс наречених продовжується! Я щохвилини щось маю із себе зображати! А я лише хочу почуватися як вдома, – пояснила я.

Чоловік спробував мені суперечити, бо йому зовсім не хотілося вирішувати цю проблему. Але я поставила ультиматум – або ми переїжджаємо на орендовану квартиру, або я переїжджаю сама, і ми житимемо окремо.

Дала термін йому тиждень. Якщо не знайде квартиру, я знайду її сама, та його чекати вже не буду.

КІНЕЦЬ.