Минулої суботи я поїхала на ринок, щоб купити продукти для дому.

Після покупок я вирішила відвідати сина та невістку, які жили неподалік. Але як тільки я увійшла до їхньої квартири, мій настрій був моментально зіпсований. Там панував повний безлад!

Я подарувала квартиру синові та невістці на весілля, сподіваючись, що вони оцінять її і підтримуватимуть хоча б чистоту.

Але на стільцях було розкидано купи одягу, на кухні стояли коробки з-під ресторанної їжі, а холодильник був абсолютно порожній. Стіл був брудний, жирний, у плямах та крихтах.

А Тетяна, моя невістка, сиділа перед телевізором і жувала чіпси .

Хоча мій син багато працював, щоб утримувати сім’ю, Тетяна майже нічого не робила.

Вона стверджувала, що вона має роботу на віддаленні, але я ніколи не бачила, щоб вона щось робила, хоча б на ноутбуці.

Я намагалася поговорити про ситуацію із сином, але йому, здавалося, було однаково. Він сказав, що у них є гроші, і вони можуть дозволити собі наймати прибиральницю раз на місяць.

Я не виховувала свого сина таким: я привчала його до чистоти та порядку з самого дитинства.

Здавалося, що з весілля він розслабився та відпустив ситуацію. У їхній квартирі було багато дорогої техніки: робот-пилосос, посудомийна машина та навіть апарат для сушіння білизни.

Але складалося відчуття, що вони не знають, як правильно користуватися цими технологіями.

Я пошкодувала, що віддала квартиру синові та невістці, бо вони, схоже, не оцінили мого жесту. Я турбуюся про майбутнє, про той час, коли народиться їхня дитина.

КІНЕЦЬ.