Я опинився у стосунках із заміжньою жінкою, яка старша за мене на 15 років. Ми познайомилися на вечірці, де вона вирізнялася серед інших гостей.

Спочатку наше спілкування зводилося до випадкових розмов, але в міру того, як ми продовжували спілкуватися, я зрозумів, що закохався у неї.

У фінансовому плані я не був забезпечений, але я доклав усіх зусиль – і стосунки розцвіли. Моя коханка завжди відверто розповідала про свого багатого і впливового чоловіка, який часто був відсутній удома, залишаючи її в тузі за теплом і підтримкою, які я їй забезпечував.

Вона ніколи не засуджувала мене за мій вік чи фінансове становище і часто платила за наші розваги, що спочатку викликало в мене дискомфорт.

Вона – власниця кількох прибуткових весільних салонів, вийшла заміж, сподіваючись створити справжню родину, але все пішло не так. Зазвичай ми проводили час у ресторанах, але останнім часом стали частіше бувати у мене вдома, насолоджуючись тихими вечорами вдвох.

Згодом я глибоко закохався в неї і хотів зробити пропозицію, мріючи створити з нею сім’ю. Однак вона не хотіла йти від чоловіка, незважаючи на те, що зізнавалася, що не любить його.

Мені було важко зрозуміти, чому вона не хоче піти від нього до мене, тим більше, що вони не мали ні дітей, ні спільного бізнесу. Наші стосунки залишалися стриманими, і вона рідко ночувала у мене переважно повертаючись до чоловіка.

Якось вона різко пішла з нашого побачення, щоб допомогти своєму чоловікові, який зламав ногу, і протягом трьох місяців наше спілкування обмежувалося телефонними дзвінками.

Ця розлука змусила мене зрозуміти, як сильно я сумував і потребував її. Коли її чоловік одужав, ми повернулися до нашого звичайного розпорядку.

Мої почуття до неї продовжують посилюватися, але я перебуваю в розгубленості, не уявляючи життя без неї і не знаючи, яке майбутнє на нас чекає.

КІНЕЦЬ.