Я планувала подарувати синові квартиру, але все змінилося одного дня і цьому винна моя невістка.

Зі своєю невісткою я завжди мала гарні стосунки. Навіть не пригадаю чи колись у нас були непорозуміння або ж конфлікти. Одного разу, коли Віці стало зле, її забрала швидка та вона потрапила у лікарню, тому я вирішила допомогти дітям і свого онука Стаса забрала до себе доки Віку не виписали.

Та ще й на днях сказала Віці, що хочу подарувати квартиру їм, щоб вони мали своє житло, а не постійно орендували та витрачали купу грошей на це.

На той час Стасу вже виповнилося 3 роки, а Віка була вагітна другою дитиною. Ще коли я була молода, я багато працювала і завдяки цьому змогла купити дві квартири. Спочатку ми жили разом з сином в одній квартирі, а іншу у нас орендували люди. Зараз я хочу подарувати їм цю квартиру.

Та через деякий час я помітила, що Віка дуже змінилася, її ставлення до мене змінилось. Вона була не така привітна та насуплена. Раніше вона такою не була. Та я не хотіла сварок, тому кожного разу сама шукала виправдання для невістки. Хто знає, що у неї сталося, можливо єна це причини.

Наближався мій день народження, я його хотіла відсвяткували, але оскільки це не ювілей, то я вирішила накрити вдома святковий стіл та запросити тільки найближчих мені людей. Тому я купила всі необхідні продукти та сама кілька днів готувала всі страви.
Настав вечір святкування і все було чудово, але через 40 хвилин Віка й Артем сказали, що мають вже йти додому, адже потрібно вкласти Стаса спати.

Я не могла їх силоміць тримати, тому вирішила дати їм з собою трохи страв зі святкового столу. Доки я збирала все у контейнери Артем пішов прогрівати машину.

Я звернула увагу, що невістка ніби поглядом щось шукає, її очі по всіх кутках бігали. Тому я вирішила запитати, що сталося. Вона мені відповіла, що не може знайти свій телефон. Я запропонувала набрати до неї й коли телефон задзвонить ми відразу його знайдемо, але Віка аж голос підвищила коли заперечувала мені це робити.

Ми довго не могли знайти телефон, тому я вирішила все ж таки подзвонити. Я взяла свій телефон і набрала її номер. Відразу ж у квартирі стало чути сміх, як у казках сміється баба Яга.

Я спочатку не зрозуміла, що відбувається, можливо мені причулося, але вже за кілька секунд його сміху я зрозуміла, що невістка поставила на мене такий рингтон.

Невістка дуже перелякалася та навіть не хотіла якось виправдатися або просити вибачення. Вона забрала телефон та пішла з моєї квартири. Я ще кільки хвилин стояла на одному місці.

І зрештою не стримала і з моїх очей почали капати сльози. Чим я заслужила таке ставлення до себе?

Всі присутні гості почали мене заспокоювати.

Добре, що поруч вони були та допомогли мені це пережити.

Наступного дня пролунав телефонний дзвінок, це був мій син. Він телефонував, щоб запитати коли я дам їм ключі від обіцяної квартири, але я нікому не дозволю так мене принижувати, тому я сказала прямо, що з цього часу не маю бажання їх взагалі бачити ні у своїй квартирі, ні в тій що мала подарувати. І на останок сказала, що Віка знає причину такого мого рішення.

Невже йому невістка не розповіла, що сталося? В іншому випадку я не уявляю, чого Артем до мене не зателефонував з вибаченням ні того самого дня, ні через кілька днів, ні через місяць.

І до цього часу я не можу зрозуміти, що я погано зробила невістці та сину, що вони так ставляться до мене й дякують за мою допомогу?!

КІНЕЦЬ.