Я пішла до своєї свахи на день народження без подарунка, просто спекла торт, а вона образилася на мене. Це мені вже донька розповіла. А я не розумію, чому сваха ображається, адже кілька днів тому у мене теж був ювілей, так вона взагалі з пустими руками прийшла, а я хоч торт спекла
Я пішла до своєї свахи на день народження без подарунка, просто спекла торт, а вона образилася на мене. Це мені вже донька розповіла. А я не розумію, чому сваха ображається, адже кілька днів тому у мене теж був ювілей, так вона взагалі з пустими руками прийшла, а я хоч торт спекла.
Діти наші одружені вже 12 років, живуть вдома у зятя. Там сваха моя, Марія, величезний будинок збудувала, а сама вона ще досі в Іспанії на заробітках, додому приїжджає лише на зимові свята.
Сваха моя і справді доробилася на тих заробітках, бо такого будинку, як у неї, у всій окрузі немає. Своєму сину вона машину купила, в будинок свій дітей наших впустила. Та й гроші, чесно кажучи, вона теж їм щомісяця дає.
Я до них не втручаюся, то її син, вона про нього дбає. У мене немає такої можливості, настільки всім допомагати. Я живу в селі, теж у власному будинку, але значно меншому, ніж у моєї свахи.
Максимум, чим я можу нашим дітям підсобити – це привезти продуктів свіженьких, домашніх.
На саме Різдво у мене був день народження, ювілей, 60 років. Я нічого не святкувала, але вирішила покликати дітей, і сваху до себе в гості, оскільки вона приїхала додому у відпустку.
Стіл я накрила згідно з кращими українськими традиціями, купу грошей витратила, адже не хотілося перед багатою свахою осоромитися.
Донька з зятем мені на ювілей подарували мультиварку, а сваха прийшла з пустими руками, мовляв, вона ж не на день народження, а на свято прийшла. Ну нехай, я нічого не сказала, хоча, чесно кажучи, я сподівалася, що вона мені хоч 50 євро на ювілей подарує. Але ні, то ні.
На початку січня у моєї свахи був день народження, я спекла торт, і пішла її вітати. Марія пригостила мене моїм же тортом, і кавою, і все.
Я пішла додому, а на наступний день мені зателефонувала донька і сказала, що сваха дуже зла на мене, що я їй на день народження нічого не подарувала.
– Але ж вона мені теж нічого не подарувала, – виправдовуюся я. – А в мене, між іншим, ювілей був.
– Мамо, вона до тебе не на день народження, а на Різдво прийшла, – захищає донька свекруху.
– А яка різниця? В мене ж в той день був ювілей? – питаю. – І що сваха мені подарувала? Правильно – нічого. Я просто зробила так само. То які зараз до мене питання?
Одним словом, питань до мене багато – і у свахи, і навіть у доньки моєї, яка вважає, що я неправильно зробила, коли прийшла в дім свахи без подарунка?
А яка ваша думка? Хто з нас правий в цій ситуації?