– Добре, доню, хай буде, але навчання ти маєш закінчити!, – наполягала я.

– Мамо, яке навчання? Я ніколи не буду працювати, а буду займатися домом і дітьми! Забудь, що таке економити гроші, бо у мене їх буде просто незміряно!

Я тільки головою хитала, бо я не вірила, що справді може вистачати грошей на всі забаганки і життя, але виявилося, що у Тимофія їх справді багацько і він привів мою доньку в розкішний будинок, де вона мала стати господинею.

Єдине, що мене насторожувало, що у нього вже був попередній шлюб і він мав дитину і дуже негативно висловлювався про дружину.

Знаєте, як би там не було, але ви жили разом, разом привели на світ дитя, то, може, не треба вже так людину в болото пхати?

Але моя донька підтакувала і казала, що вона буде кращою за попередницю в усьому.

На весіллі, яке повністю оплатив наречений, у мене серце було неспокійне, бо різниця у віці дуже кидалася в очі: моя тендітна юна донечка і він, що вже й лисів і сивів. Думаю, що Тимофій на кілька років молодший за мене, не більше.

Але стали вони жити і наче моя доня щаслива, бо тільки фото й виставляє з курортів та ресторанів.

А далі прийшла ще більша радість – у неї буде малюк!

Ми дуже тішилися і Тимофій теж був радий, що його дружина матиме себе чим зайняти. І діти, знаєте, пішли, як з конвеєра, бо за десять років шлюбу, вона привела на світ трьох малюків, дві донечки і один синочок.

Звичайно, діти – це радість, але все одно, це й клопіт, як би з дітьми не допомагали няні.

Не знаю, що там між ними сталося, але раптом Тимофій сказав моїй доньці, що він не буде більше з нею жити і купить їй квартиру, де вона перебереться з дітьми, бо у нього нова кохана!

– Ліза дуже начитана і цілеспрямована, не пара тобі. А ти, окрім як віртуозно витрачати мої гроші, нічого не вмієш!

А далі виявилося більше – донька підписувала шлюбний контракт, де має право лише на невеликі, порівняно, виплати.

Звичайно, що те до чого вона звикла, і те, що буде в реальності, то їй не вистачить.

– Мамо, я маю платити няні і як це має бути? Хіба що ти звільняйся з роботи і я тобі буду виділяти суму, це й так більше за те, що ти заробиш на роботі.

– Доню, це все прекрасно, але ти мені скажи таке – діти виростуть і на що ти тоді будеш жити?

– Я щось придумаю. Тим більше може статися, що Тимофій вернеться до мене, бо я була ідеальною дружиною!

– Ага. Така як перша про яку він і слова доброго не сказав?

І ось такі справи, що донька й далі перебуває в рожевому світі, а реальність набагато прозаїчніша. Я не думаю, що Тимофій вернеться і ще не знати скільки дітей приведе на світ нова дружина. Як будуть ділити спадок в разі чого, він же багатий, але не олігарх.

А донька й далі живе так, наче нічого не сталося, одна нянька до обіду, інша після обіду, вона почала ходити на дорогі процедури, щоб вернути собі красу, дозволяє собі поїхати на дорогі курорти…

Мене просто не слухає і не хоче чути, каже, що я нічого не розумію в житті. Це вже аж смішно, бо, може, я розкоші не знаю, як в ній жити, а от нужду і економію, то я в тому як професорка. Сподіваюся, що мені не доведеться вчити цього «мистецтва» доньку, але надія дуже мала.

КІНЕЦЬ.