Я нещодавно усвідомив, що моя дружина пуста. Так, вона гарна, доглянута, одягнена з красиво, смачно пахне. Але в неї немає інтересів, крім одягу і косметики, вона залипає в телефоні, постійно сидить на маркетплейсах.

Вона не так багато заробляє, тому всі покупки оплачую я. Мене це не дратувало раніше, але вона купляє лиш косметику і одяг. Невже не хочеться купити книгу чи витратити гроші на якісь курси?

Працює на простій та не особливо інтелектуальній офісній роботі. Книжок не читає взагалі. Каже що немає часу, і краще подивиться серіал чи фільм після роботи.

Дивиться турецькі серіали або дешеві мелодрами. Або різні розважальні передачі про розведених жінок та комедійні реаліті шоу. Наче в цьому немає нічого поганого, але як на мене ці передачі розраховані на  тих кому за 50 років.

Вона гарна господиня, але усі розмови у нас побутові. Раніше так не було, але зараз лише так.  Невже це в усіх родинах так? Як тоді люди живуть разом 30-50 років розмовляючи лише про домашні справи?

Якось вона відгадувала кросворд, який я залишив на кухні. Із 30 слів відгадала шість! Більше не змогла.

Коли я одружився з нею, звичайно, був приваблений її зовнішністю. Вона була справжня красуня в університеті. Навіть виграла конкурс краси на 4 курсі. Ми навчались разом, і я як усі хлопці був закоханий у неї.

Але вона хоч захоплювалась чимось, щось читала і ходила на мовні курси. Чи, може, це мені здавалося. У будь-якому разі зараз мені хочеться чогось більшого, ніж гарної жінки поряд, смачної вечері та красуні у квартирі, котра купляє лиш косметику та одяг за мої гроші.

Хочеться говорити про мистецтво, політику, автомобілі, історію, кіно, музику, спорт. Хочеться слухати її та розповідати щось їй.

Але всі її розповіді — плітки про подруг чи колег та перерахування того, що вона замовила чи хоче замовити. Все частіше я уникаю розмов з нею та не спішу додому після роботи. Ось так спала завіса після двох років шлюбу.

КІНЕЦЬ.