Я завжди вважав, що в інтернеті не можна познайомитися з кимось нормальним, але щось того дня підштовхнуло мене спробувати.

Через хвилин 10 я отримав повідомлення від красивої жінки у соціальних мережах. Я спочатку подумав, що це не справжня сторінка, «фейк», проте у неї була заповнена вся інформація, друзі, коментарі від знайомих і все це було зроблено не за день чи місяць, а за кілька років.

Оля, так звали дівчину, написала мені, що я її здався симпатичним, тому вона вирішила зробити перший крок. Для мене це було зовсім неочікуваним, адже у мені не має нічого особливого, а вона справді красива й модно одягається, видно, що не з простих дівчат.

Ми переписувалися тиждень і я зрозумів, що потрібно розвивати стосунки. Вирішив перед тим як пропонувати зустрітися поговорити з нею телефоном хоч кілька разів.

Так званий, розвиток стосунків. От лише слухавку вона від мене не брала. Коли я запитував у чому причина, то вона знаходила десяток «відмазок».

Мабуть, якби у листуванні вона б мені не здалась такою приємною, то я б все зрозумів, але тоді й подумати не міг, що це віщуватиме щось не те.

Через кілька днів ми таки вирішили зустрітися. Зустріч була запланована у кафе. Я купив квіти, одягнувся гарніше та приїхав раніше й почав чекати.

Замовляти я не поспішав, адже хотілось разом зробити вибір, проте Оля не поспішала на зустріч. Я замовив собі поїсти, продовжував її телефонувати протягом двох годин, думав, а раптом у неї щось трапилось, а потім мої руки опустилися.

Я просидів сам за столом 3 години, а після пішов додому. От і черговий раз доля мені нагадала, що я бовдур, який повірив у «примару».

Після цього випадку Оля сама мене заблокувала, хоча я і не планував їй більше писати…

КІНЕЦЬ.