На сьогоднішній день мій чоловік досить таки добре заробляє. Я не скажу, що це дуже великі гроші, але на життя нам вистачає, хоча, звісно, ми ніколи не розкошували, але живемо на гірше людей.

Але я маю одну проблему, просто не знаю, що мені робити з його несерйозним ставленням до грошей. Він їх не цінує, на відміну від мене. Зовсім не вміє економити і готовий все віддати для родини своєї.

Ні, Олег не марнотрат, не витрачає все зароблене на непотрібні дорогі речі або недешеві ресторани.

Йому просто подобається допомагати людям, а особливо близьким.

У тому числі стороннім, чужим людям. Це, загалом, хороша якість, але його безмірна доброта стали справжнім лихом для нашої сім’ї, нам з дітям від цього лише гірше, адже це відбувається і за наш рахунок.

Чоловік звик гроші не брати до уваги, він у мене щедрий, особливо по відношенню до інших людей.

Олег любить дарувати хороші дорогі подарунки друзям, завжди дає гроші родичам, на кожні свята дає немалі суми їх дітям.

Причому чималі для нас гроші. А люди цим дуже часто користуються, нас усі кличуть в гості, на дні народження. навіть люди, яких ми мало знаємо.

Ось недавно у його рідної сестри зламався холодильник.

А у них в сім’ї вічно немає грошей, адже сама сестра не працює, а її власний чоловік – охоронець в магазині, йому мало платять, на сьогоднішній день це гроші невеликі, можна сказати.

Так ось, мій чоловік відразу ж їм на допомогу відізвався. Купив їм дуже хороший холодильник відомої фірми за майже 17 тисяч гривень.

Я настільки була була здивована, що й не передати словами.

Я вважаю, можна було б вибрати і набагато дешевший холодильник. У нас в цей час теж були проблеми, гроші було куди витратити.

Наприклад, на лікування зубів у мене і чоловіка. Доньці нашій краще б гроші відіслали, вона в іншому місті вчиться, їй потрібна підтримка і трохи грошей також, адже їй теж живеться непросто.

Коли я йому це сказала, Олег мені сказав, що я дуже жадібна просто. А сестра у нього – бідна жінка, завжди і все життя має нестачу грошей, і вона – його рідна людина.

А як же ми, його сім’я? Мабуть, не гідні такої уваги.

Каже, що зуби можна дуже дешево лікувати в поліклініці, а дочка і сама може підробити, якщо їй не вистачає грошей. Мовляв, дитині тільки на користь праця така буде.

Посперечалися ми з Олегом після того тоді, довго не розмовляли потім. Він на мене як на ворога дивився.

А матері своїй щомісяця певну суму дає, хоча у неї пенсія досить немаленька, у мене і мама, і тато отримують менше, але ж якось живуть.

Гаразд родичі. Загалом, я це розумію. Але ж мій чоловік і сусідам, і друзям своїм завжди хоче допомогти, каже що робить тільки добро людям. А якось собачому притулку 5 тисяч гривень віддав місяць тому.

Я спочатку і сама підтримувала цю благодійність, бо мені теж шкода тварин. Але ж у всьому міра потрібна бути. Коли сім’ї твоїй важко, то гроші не потрібно чужим людям віддавати.

Мій чоловік не якийсь там багатій і бувають такі моменти, що у нас самих грошей немає і ми чекаємо, поки він отримає зарплату.

Мені доводиться якось крутитися, рахувати кожну копійку, економити. Буває, що навіть за квартиру не можемо вчасно заплатити. Беру підробіток, бо й таке буває, що не вистачає грошей.

Та й чоловікові гроші непросто дістаються. Я ж бачу, як він втомлюється на своїй роботі. Ми навіть на відпустку відкласти ніколи не можемо, самі позичаємо, а потім віддаємо з зарплати.

Я не хочу суперечок в сім’ї, вони мене теж втомлюють. Але як йому пояснити, що не можна бути щедрим на шкоду собі та своїй сім’ї?

Як донести до нього думку, що найважливіше – власна родина? А поки чоловік зовсім мене не чує, каже, що всі люди його поважають за його доброту. Але хіба мені від того легше живеться?

Хіба це нормально в такі важкі часи, коли самим так важко, купувати сестрі холодильник за 17 тисяч гривень?

КІНЕЦЬ.