З невісткою у мене завжди були чудові стосунки. Ми ніколи не сварилися, підтримували одна одну і допомагали в усьому.

Коли моя невістка Віка потрапила до лікарні, я забрала до себе внучку, щоб полегшити ситуацію. А нещодавно я вирішила зробити їм великий подарунок — віддати одну зі своїх квартир, адже вони молоді й потребують власного житла.

На той момент у мене вже була дворічна онучка, а невдовзі мав народитися онук. У мене було дві квартири, одну з яких я здавала в оренду, і на ці гроші жила.

Ми обговорили це з дітьми й домовилися, що вони можуть тимчасово оселитися в тій квартирі. Однак саме тоді я почала помічати, що Віка змінилася.

Її поведінка стала грубою, хамською, але я не звертала на це особливої уваги, думаючи, що це через вагітність і з часом усе налагодиться.

Кілька тижнів тому я зібрала рідних, щоб відзначити свій шістдесятирічний ювілей. Цілий день провела на кухні, готуючи частування для гостей.

Свято проходило чудово, але раптом син із Вікою повідомили, що їм пора йти, бо внучці час лягати спати. Я не заперечувала, навіть нарізала їм торт із собою. Син пішов гріти машину, а невістка залишилася в домі шукати свій телефон.

Я запропонувала їй зателефонувати, щоб допомогти знайти його, але вона нервово відмовилася. Через хвилину я все ж вирішила набрати її номер. І тут на всю квартиру пролунало… гавкання собаки! Виявилося, що на мій дзвінок вона поставила саме такий рингтон.

Віка нічого не сказала, просто подякувала за гостинність, забрала телефон і пішла. А я залишилася стояти на місці, вражена й спустошена.

За мить сльози потекли самі собою — було неймовірно соромно, боляче й прикро. Подруги й родичі намагалися мене заспокоїти, але я навіть не знала, що їм відповісти.

Наступного дня син подзвонив і попросив ключі від тієї квартири, щоб перевезти туди меблі. Його голос був байдужим, ніби нічого не сталося. І тоді я відразу сказала: «У ту квартиру ви більше не зайдете. Подякуй за це своїй любій дружині!».

Я не знаю, чи розповіла Віка синові, що сталося, але вибачень я так і не почула. Тепер вони телефонують лише для того, щоб дорікнути мені й нагадати, як «некрасиво» я вчинила. Я досі не розумію, чим так образила їх, адже завжди хотіла для них тільки найкращого.

КІНЕЦЬ.