Мама завжди говорила Діані, що вона має бути незалежною.

– Це не означає, що чоловік не повинен за тебе платити. Повинен, звісно. Але в тебе завжди мають бути свої гроші, якими ти зможеш скористатися, якщо щось трапиться.

Повинен бути рахунок, про який ніхто, крім тебе, не знає. Ти можеш втратити роботу, розлучитися з чоловіком, захворіти. І в тебе мають бути гроші на чорний день.

Мама знала, про що говорить. Вона хотіла, щоб дочка вчилася на її помилках, а не на своїх. Адже сама мама залишилася з маленькою Діаною без копійки на руках.

Колишній чоловік вигнав їх зі своєї квартири, і мама Діани якийсь час навіть не знала, як їм вижити. Добре, що подруга прийняла.

Але ж мама Діани всі гроші в сім’ю віддавала. Вкладалася у квартиру чоловіка, зробила там ремонт власним коштом. Постійно продукти купувала, ніколи в нього ні на що грошей не просила. І ось вона, подяка.

Діана всього цього не пам’ятала, батьки розлучилися, коли їй було всього три роки. Але мама часто про це розповідала, тому Діана розуміла, що маму в цьому питанні треба слухати.

Відкладати гроші Діана почала, щойно вийшла на роботу. Завела рахунок, з якого ніколи не знімала кошти. Навіть коли було важко, вона брала гроші з кредитної картки, а потім повертала. Але ці гроші не чіпала.

Потім Діана зустріла Семена. Через рік стосунків вони одружилися.

Семен був зразковим чоловіком. Жили вони в його квартирі, за яку він ще виплачував іпотеку. Майже все в будинок купував сам Семен, та й Діані грошей ще підкидав.

Природно, що у Діани стало більше вільних коштів, але вона їх не тринькала, відкладала на свій рахунок. Шопоголіком вона ніколи не була, не розуміла, навіщо щомісяця купувати собі нові речі. За відпочинок платив Семен, як і за походи в ресторан.

Тож, сума на рахунку Діани дедалі зростала. Але чоловік був не в курсі цього окремого рахунку. Навіть мама Діани не знала, скільки в неї грошей. Діана лише кілька разів згадала, що на чорний день у неї кошти є, і мама заспокоїлася.

Стосунки у Діани та Семена були хорошими. Чоловік допомагав із домашніми справами, не вимагав звіту про витрати. Та й загалом, вони одне одного поважали і дбали.

Діана і Семен навіть уже замислювалися про дітей. Вони кілька років були в шлюбі, все було чудово. За іпотеку Семен майже розрахувався, тож незабаром це обтяження мало піти.

Звичайно, Діана розуміла, що в декреті не зможе відкладати стільки ж, скільки відкладала до цього, але не особливо хвилювалася. Сума на її рахунку була більш ніж значною, навіть якщо щось піде не так, вона не опиниться в такому становищі, як мама.

Та й знала Діана, що Сема візьме на себе всі фінансові зобов’язання, щойно його дружина з дитиною засяде вдома. Тож не буде потреби витрачати накопичені гроші.

Вони навіть встигли відвідати лікаря, хотіли обстежитися перед тим, як планувати дитину. Зі здоров’ям усе виявилося чудово, вони були готові стати батьками.

Але все змінилося в одну мить. Їхні плани довелося посунути.

В один із днів Семен повернувся з роботи похмурим. Діана з порога зрозуміла, що щось сталося.

– Мама в лікарні, їй потрібна операція, – промовив він.

– Господи, усе серйозно?

Семен лише кивнув.

Зі свекрухою у Діани були нормальні стосунки. Не сказати, що вони дружили, скоріше, просто ввічливо спілкувалися одне з одним. А ось сам Семен із мамою був дуже близький.

Ні, чоловік не був маминим синочком, скоріше він був вдячним сином. Який і допоможе, і зірветься серед ночі, якщо щось сталося. Але, до слова, свекруха ніколи не користувалася добрим ставленням своєї дитини, зверталася тільки в екстрених випадках по допомогу. І ось зараз якраз був такий випадок.

– У нас хороша медицина, все буде гаразд, – намагалася заспокоїти Діана чоловіка.

– Річ у тім, що операція потрібна терміново, потрібно робити платно. А це величезні гроші…

Діана завмерла. А потім запитала, про яку суму йдеться. Семен точно не знав, але назвав приблизну суму. І це було трохи менше, ніж у Діани зараз було на особистому рахунку.

Зрозуміло, що в неї промайнула думка про те, що в неї ці гроші є. Але вона полетіла так само швидко, як і з’явилася в голові у Діани. Ці гроші недоторканні, і вони – її безпека і незалежність. Може трапитися всяке, а вона залишиться без них.

Та й Семен не знає про ці гроші, як вона повідомить йому, що приховувала від нього таку суму? Та навіть якщо він це сприйме нормально, навряд чи Діані ці гроші хтось поверне.

Щойно вона це озвучить, ці гроші одразу стануть спільними і просто підуть на добру справу. А Діана була до цього не готова. Адже вона стільки років їх збирала, жодної копійки звідти не витратила, хоча часом було зовсім непросто.

Тому вона промовчала. Семен сказав, що спробує взяти кредит у банку. Але враховуючи, що в нього ще поки що є платіж за іпотеку, не факт, що схвалять таку суму.

Діана поспівчувала, сказала, що допомагатиме виплачувати кредит. Вона й справді була якийсь час готова не поповнювати свій особистий рахунок, а пустити зайві гроші на допомогу свекрусі. Але розлучатися з накопиченнями вона була не готова.

Наступного дня Семен повернувся ще більш сумним. На ньому просто обличчя не було.

– Не схвалили, – промовив він. – Жоден банк… Я не знаю, що робити. Квартиру продавати, чи що…

– Давай ще пошукаємо варіанти, – запропонувала Діана. – Може, по друзях позичимо.

Квартира ця їй подобалася. Але вона й справді належала Семену, і Діана не могла заперечувати проти його рішення.

– Так, порозпитую. Вибач, що й на тебе це звалилося. Якщо що, переїдемо поки що в орендовану, а потім я заново візьму іпотеку.

Діана лише кивнула. Знову забилася в голові думка про відкладені гроші, але вона її прогнала. Так Семен позбудеться квартири (не її проблема, загалом), а, якщо Діана віддасть свої гроші, це вже стане її проблемою.

Але наступного дня Семен повернувся щасливим.

– Ти знайшов гроші? – запитала вона.

– Так, Мишко дав, уявляєш?

– Твій друг? – запитала дружина.

– Ага. Я йому розповів, думав, хоч трохи позичити. А виявилося, вони з дружиною на машину збирали. І він мені всю заначку віддав. Сказав, щоб я повернув, як вийде. Адже йдеться про здоров’я і життя. Я йому так вдячний, буду намагатися повернути якомога швидше.

– Чудово, – промовила Діана, почуваючись вкрай ніяково. Але Семен про це не дізнається, тому, нічого страшного. Головне, що проблема вирішилася.

Але даремно Діана думала, що вічно все вдасться приховувати.

Операцію мамі зробили, Семен почав повертати борг. Питання з дитиною поки що відклали, бо зайвих грошей тепер не було.

Діана теж допомагала, взяла частину фінансових зобов’язань на себе. Щоправда, відкладати все одно не забувала, це вже стало певною залежністю.

І коли все устаканилося, коли Семен виплатив останній платіж за іпотекою і зосередився на тому, щоб віддати другові борг, правда все ж таки розкрилася. Причому, так безглуздо, що навіть неможливо було передбачити.

Семен і Діана дивилися телевізор. Жінка пішла на кухню по чай, а Семен захотів дізнатися, котра година. Йому потрібно було в певний час зробити дзвінок по роботі.

Свій телефон він поблизу не знайшов, узяв мобільний дружини. Він був заблокований, але час усе одно показував.

І в той момент, коли Семен глянув на екран, прийшло повідомлення від банківського додатка. Повідомлення про те, яка сума була нарахована за відсоток від вкладу. І нижче був написаний залишок на тому самому вкладі.

Семен навіть подумав, що це не сума, а якийсь код. Число було занадто великим. Але все ж ще раз глянув на повідомлення, благо навіть на заблокованому екрані його можна було прочитати.

– Діано, що це за рахунок? – запитав він, показуючи екран телефона.

Діана завмерла. Намагалася придумати щось, але в голову нічого путнього не йшло. Тому довелося зізнаватися.

– Це мої гроші на чорний день. Я почала їх збирати, щойно вийшла на роботу. У всіх має бути подушка безпеки.

– Зачекай, тобто, у тебе були гроші, коли мамі була потрібна операція?

Діана почервоніла. Вона сподівалася, що це ніколи не спливе.

– Так, були. Але, зрозумій, я ці гроші не чіпаю. Вони на чорний день!Спеціально для сайту Stories

– А тобі не здається, що це і був той самий чорний день? – вкрадливо запитав чоловік.

– Ти не зрозумів, це на мій чорний день. А раптом із тобою щось трапиться, раптом ми розлучимося? Я не повинна залишитися без засобів до існування.

Семен мовчав, але Діана зрозуміла, що він страшенно злий. Або засмучений. А може, і те, і інше.

– А якби з твоєю мамою щось сталося? – тихо запитав він. – І в мене були б гроші, щоб допомогти, але я б їх не дав?

– Я б зрозуміла, – збрехала Діана.

– Ну, звісно. Абсолютно стороння для нашої сім’ї людина віддала всі накопичення. Ти знаєш, Мишко хотів купити машину вже наступного місяця, він дуже чекав цього моменту. Але відклав його, щоб допомогти моїй мамі.

А ти, маючи на рахунку необхідну суму, була згодна, щоб я продав квартиру. Ти знаєш, я можу зрозуміти, що ти боїшся залишитися без коштів. І я б зрозумів, якби ти сказала, що даєш ці гроші в борг. І віддав би все до копійки.Спеціально для сайту Stories

Але ти знала, що без ця операція була дуже потрібна, і все одно продовжувала мовчати. Адже це твої гроші.

– Семене…

Чоловік встав.

– Я поїду в готель. Збери, будь ласка, свої речі і з’їжджай. На розлучення подам сам.

– Семене, – кинулася за ним Діана, – ну, вибач! Я й справді боюся залишитися без грошей! Я була не права! Давай допоможу тобі з боргом.

– Я не можу цього пробачити, – похитав чоловік головою. – Я готовий зробити все для тебе. Але я тепер розумію, що, якщо зі мною щось трапиться, ти будеш не готова навіть витратити відкладені гроші. Адже вони для тебе, а ні для кого-небудь. А в сім’ї так не буває.

Діана сподівалася, що вони помиряться. Але Семен не зміг її пробачити. Розумом він розумів, чому вона так вчинила, але прийняти цього не зміг.

Він знав, якби Діані була потрібна допомога, він і квартиру б продав, і нирку, і все, що треба. Не кажучи вже про те, щоб просто зняти гроші з рахунку.Спеціально для сайту Stories

Але вона думала інакше, а цього Семен не приймав.

Діана залишилася сама. Навіть довелося скористатися коштами з рахунку, щоб зняти квартиру. Але її це вже не дуже турбувало. Після того, як Семен із нею розлучився, ці гроші чарівним чином перестали гріти їй душу.

КІНЕЦЬ.