Коли я була ще молодою і жила в селі, до мене одного разу підійшла бабуся Нюта і сказала: — Гарна ти дуже, доню, але ця твоя краса ні до чого доброго тебе не приведе. Сидітимеш потім під замком у чоловіка і радітимеш своїй красі в дзеркалі. Від цих слів мені було дуже прикро.

Я насупилась, нічого бабусі не відповіла і пішла додому. Так, я була першою красунею в школі, а потім і в університеті, але це ж не означало, що я була якоюсь дурною, яка повелася б на багатства чоловіка і залишилася б з ним без раціональної на те причини. Ага … ще якою дурепою я виявилася! Я завжди любила чоловіків з вираженою домінуючою поведінкою в сім’ї. За такого я й вийшла заміж згодом. А сталося все ось як.

Я познайомилась із Артемом на святі спільного друга. Ми один одному сподобалися, можна сказати, відразу, почали спілкуватися, і ось, Артем зробив мені пропозицію, і тут почалося справжнє пекло. Спершу він заборонив мені з’являтися в соціальних мережах, закочував скандали навіть коли подруги викладали фото зі мною.

Потім я дізналася, що мене здивувало і налякало найбільше. Виявляється, мій владний чоловік відсудив у колишньої дружини доньку, яка на той час жила з бабусею. Якось до нас приїхала свекруха на таксі з маленькою дівчинкою та валізами, — Дівчинка має жити з батьком у повноцінній сім’ї, — сказала вона, залишила дівчинку з нами, сама повернулася до себе.

Чого-чого, але чужа дитина в мої плани точно не входила. Ну, а що я могла вдіяти… ми потоваришували, почали часто виходити на дитячий майданчик перед нашим будинком. Одного разу під час прогулянок ми влаштовували таємні зустрічі дівчинки з біологічною мамою, яка щоразу сльозами розлучалася з донькою.

Дізнавшись про це, Артем вперше підняв на мене руку… ну, як… він хотів замахнутися на доньку, але я кинулася захищати її і отримала кілька ударів по обличчю. Ось так я зараз і живу під замком. Не народися красивою, як кажуть…

КІНЕЦЬ.