Вчора ця ситуація зі сусідкою сталася. Я така зла була, що вам словами не передати. Але сьогодні я відійшла, та сусідка, як я розумію, затаїла на мене обіду. Але що, я їй за її вчинок, ще подякувати мала?

Може комусь ця історія і вдасться смішною, та мені було геть не до сміху.

У вівторок зранку зателефонував син, і попередив, що заїде до нас з татом в гості, а точніше, щось йому потрібно було по документах в селі вирішити, ось і нас з чоловіком провідає заодно.

Я звикла, що щось онукам і сину з невісткою передаю смачненьке, ну і без овочів та фруктів не обходиться.

Я спершу в магазин забігла, але нічого свіжого для онуків не було, ось я і вирішила напекти булочок з вишнями. Невістка не має часу з тим тістом возитися, тому вони такій “передачці” завжди раді.

В холодильнику ще було пів пакетика дріжджів, ось я і взялась за замішування тіста. Чоловік в той час пішов вишень нарвати і кісточки вибрати, щоб начинка готова була.

Я ж по хаті літаю, як той віник, бо хочу все встигнути, бо син завжди кудись спішить.

Перша бляшка пиріжків в мене спеклася, я декілька пиріжків на тарілку виложила, щоб спробувати, чи смачні вдалися, а решту виклала на дощечку, накрила рушником і поставила на стілець, що під вікном, щоб остигали.

А ж тут моя сусідка забігає.

– Ганько, чую від тебе такі запахи йдуть. Ну не могла я на дегустацію не прибігти.

– Олю, не дуже маю час з тобою лялякати, бо син ось-ось має заїхати. Хочу онукам сумку зладувати.

Звісно, я простягнула до рук Ольги два пиріжки, думаю, хай собі дома з чаєм зі своїм Степаном з’їсть. Сама ж відкрила духовку, щоб глянути, як там моя друга порція.

А ж тут моя Ольга всією своєю масою, а вона в неї не маленька, сідає на той стілець, де пиріжки рушником накриті. І ви знаєте, поки я не крикнула, вона навіть нічого не відчула.

Бігла Ольга додому під мої крики, та так швидко, що аж курилося за нею, але пиріжки ті два, які я їй дала, з рук не випускала.
Я така зла була. Ну невже не бачила людина де сідала?

Бачила я сьогодні сусідку, але вона вдала, що мене не знає, бо навіть не відповіла на моє привітання.

Вже сьогодні мені з цієї ситуації смішно, хоча вчора плакати хотілося.

А як би ви реагували на такий вчинок сусідки? І хто на кого має ображатися?

Джерело