Я чисто випадково заглянув у телефон дружини поки чекав її в таксі. Та краще б тоді я просто проігнорував те сповіщення.
Ми з Настею прожили у шлюбі майже вісім років. Як тільки закінчили університет, так відразу й вирішили поєднатися вузлами шлюбу. З батьками дружини спілкувався не часто, проте точно знав, якими добрими, мудрими і щедрими людьми вони є.
Доказом цього навіть може слугувати те, що вони ніколи не пхали носа у наші стосунки, не намагались давати поради, коли в них ніхто не питав. Не старались випитати у Насті щось про наші стосунки. Та і неочікувано в гості ніколи не заходили. Загалом, поважали наші особисті кордони.
Часто всі люди навкруги говорили мені, що я просто щасливчик відхватити таку дружину. Анастасія була не лише милою, гарною, а й дуже розумною. Навіть коли ми почали зустрічатися, багато хлопців бігали за моєю дівчиною.
А познайомились ми на одній із студентських вечірок. Ще тоді я вперше побачив її і зрозумів – ця красуня буде моєю. Тож я вирішив не втрачати час і зробити перший крок, поки цього не зробив хтось інший. Спочатку запросив незнайомку на танець, а потім і напросився провести додому. Після того вечора, ми неодноразово зустрічались. Аж поки не зрозуміли, що не можемо жити один без одного.
Минуло два роки наших стосунків і ми нарешті одружилися. Спочатку я ревнував дружину до кожного стовпа. Друзі, родичі, сама Настя говорили мені, що це безглуздо, адже вона кохає тільки мене і більше нікого не потребує.
Ну з часом ця моя проблема трішки минула. Так склалося, що в мого тестя День народження 31 грудня. Останнім часом ми зустрічали Новий рік разом, тому мені довелося шукати подарунок для тестя, та і для дружини на НР.
Довго блукаючи по магазинах, я вирішив подарувати і дружині, і Григорію Івановичу по смартфону. Довго вибирав, та все ж купив їм однакові моделі, навіть одного кольору. Під час святкування ми трішки випили, всі розслабилися, от тільки тесть місця собі не знаходив. Я не знав, що трапилося. Припустив, що якісь проблеми в сім’ї тому розпитувати не став.
Прийшла пора їхати додому, ми викликали таксі, я сів, а Настя ще спускалась сходами. В руках я тримав наші телефони, і ось один із них завібрував. На екрані було повідомлення від тестя:
« Май совість , у тебе є Діма!».
На мить я втратив будь-яку логічну цепочку. Алкоголь у крові давав про себе знати. Та потім прийшло наступне повідомлення: «Ні за що не думай коїти дурниці». Тоді я відкрив месенджер і побачив непрочитане повідомлення з нашим колишнім одногрупником. «Навіщо тобі той страшко? Я дам тобі все, чого він дати не зможе». А перед тим нічого. Напевно, Настя все видалила раніше.
Так ось чому Григорій Іванович весь вечір був таким сумним. Тоді я почав прокручувати в пам’яті дивні моменти. А й справді занадто багато «затримок на роботі», нових дорогих суконь і запахів чоловічих парфумів. Яким же телепнем я був.
– Настю, то в тебе є інший?
На питання жінка нічого не відповіла, лише опустила голову, а за декілька хвилин тихо прошептала:
– Поговоримо вдома.
Ось так ненароком я і дізнався про зраду дружини. Цікаво, а довго вони ще збирались мене дурити?
КІНЕЦЬ.