Коли мій син Микита оголосив, що знайомитиме нас зі своєю дівчиною, я була в захваті. У 30 років йому здавалося правильним і розсудливим рішення створити сім’ю.

Готуючись до її візиту, я робила все можливе, незважаючи на те, що наш бюджет був обмежений. Микита змалку мріяв стати лікарем.

Ми з чоловіком, обидва прості робітники, нашкрябали і відкладали гроші на його освіту.

Незважаючи на наші фінансові труднощі, ми також відклали гроші на його можливе весілля. Тієї неділі, коли Микита знайомив нас з Оксаною, він поділився зворушливою історією про їхню зустріч.

Після тяжкої травми Микита лікував її. Оксана, сповнена подяки, розповіла про свою професію медсестри і своє важке минуле, коли вона росла сиротою.

Я захоплювалася її стійкістю і була рада, коли вони незабаром одружилися.

Щастя тривало і після того, як вони оголосили про свою вагітність. Але радість змінилася жахом, коли Микита повідомив про невиліковний діагноз у Оксани після вагітності.

Наступний період був важким, але завдяки молитвам та підтримці Оксана одужала. Чотири роки по тому вони здивували нас чудовою новиною про те, що чекають ще на одну дитину.

Поки ми святкували, я міркувала про важливість здоров’я, щиро вірячи, що, якщо здоров’я не порушено, то за ним піде і все інше.