Я була просто ошелешена. Це що, жарт? Вероніка посміла виставити мені і моїм подругам рахунок! Я сказала, щоб вона повернула мені ті 30 тисяч гривень. Я працювала в Італії два десятиліття. За цей час я назбирала певну суму грошей, і коли невістка вирішила відкрити свій салон краси, я не пошкодувала дати їй 30 тисяч гривень на перший внесок. Це були важко зароблені кошти, але я хотіла допомогти їй і сину, бо вірила в їхню мрію

Я була просто ошелешена. Це що, жарт? Вероніка посміла виставити мені і моїм подругам рахунок!

Два роки тому я повернулася додому після багатьох років роботи в Італії. Я працювала день і ніч, часто через втому навіть не могла заснути, але знала, що роблю це заради свого майбутнього і своєї сім’ї.

За цей час я назбирала певну суму грошей, і коли невістка вирішила відкрити свій салон краси, я не пошкодувала дати їй 30 тисяч гривень на перший внесок.

Це були важко зароблені кошти, але я хотіла допомогти їй і сину, бо вірила в їхню мрію.

І ось учора до мене приїхали дві мої давні подруги. Ми не бачилися багато років, тому я вирішила, що буде чудово провести час разом, оновити зачіску, спробувати якісь процедури краси.

І, звісно, я подумала: чому б не піти в салон моєї невістки? Це ж, фактично, частково і моя заслуга, що цей бізнес існує.

Ми прийшли до салону, і все йшло чудово: подруги були в захваті, я теж залишилася задоволена.

Але коли ми вже збиралися йти, невістка простягнула мені рахунок! Так, справжній рахунок із повною сумою за всі послуги.

Я спочатку не повірила своїм очам. Я навіть перепитала, чи це вона серйозно. А вона спокійно відповіла:

«У нас такі правила. Усі клієнти платять, навіть родичі.”

Я була просто ошелешена. Це що, жарт? Два роки тому я віддала їй свої гроші, щоб вона могла відкрити цей салон!

Вона ж, по суті, мала б подякувати мені за сам факт його існування. А тут — виставити мені рахунок? У мене не вистачило слів.

Ми розрахувалися, але весь вечір я не могла заспокоїтися. Подруги теж були вражені, хоча й старалися мене підтримати.

Тепер я думаю: а чи правильно я зробила тоді, коли допомогла їй? Якщо Вероніка не цінує родинні стосунки й допомогу, то, можливо, час забрати ці гроші?

Вона жодного разу навіть не згадала, як їй пощастило, що я їй допомагала. А тепер ще й виставляє мені рахунки!

Здається, настав час серйозної розмови. А а як ви думаєте, я буду права, якщо скажу невістці, що вона мені має повернути гроші?

Джерело