Ми з чоловіком нещодавно переїхали до нового будинку. Я була сповнена надій, що цей новий початок буде для нас успішним. Але моє обурення не знало меж, коли я усвідомила, що нашою сусідкою буде колишня мого чоловіка.

Я не могла повірити, що з усіх можливих місць у світі саме тут нам доведеться знову зіткнутися з її присутністю.

А найгірше було те, що за моєї відсутності вона приходила до нас додому і просила у мого чоловіка солі чи цукру.

Мені це, звичайно, взагалі не подобалося, і я вирішила поговорити із чоловіком про цю ситуацію.

-Любий, – почала я обережно, – тобі не здається дивним, що твоя колишня дружина приходить до нас додому, коли мене немає?

-Ну, вона просто просить цукор чи сіль, це не така велика проблема, – відповів він з невинним виглядом.

– Мені здається, що це не нормально. Ми переїхали, щоб почати все спочатку, а тепер вона знову з’явилась у нашому житті.

-Я розумію твої почуття, – сказав він м’яко.

– Якщо тобі це не подобається, я поговорю з нею і поясню, що буде краще, якщо вона більше не приходитиме.

-Дякую, любий, – я поцілувала його.

– Але, можливо, найкращим рішенням буде, якщо ми самі переїдемо.

Чоловік зрозумів, що це дуже важливо для мене і погодився.

Ми вирішили, що нам треба розпочати все спочатку саме в тому місці, де нам ніщо не нагадуватиме про минуле.

Нам було непросто залишити новий будинок, але ми знали, що це правильне рішення для нашого майбутнього.

КІНЕЦЬ.