Я більше не маю друзів і подруг. Це все через мою роботу. Kим я працюю знала тільки моя подруга Яна, але вона не втрималась і розповіла усім одногрупникам.

Я Олена і мені 19 років. Ми жили добре, але зараз усе змінилося. Матір рано нас залишила. Не буду розповідати усі подробиці, але маму більше не повернути й ми з татом залишились самі.

Оскільки я навчалась, то тато брав кредити аби сплатити за моє навчання, але для того аби віддати кредити я вирішила знайти роботу.

Зараз не так легко знайти роботу коли немає досвіду та освіти. Мене навіть декілька разів надурили роботодавці.

Але мені пощастило і мій дядько влаштував мене на роботу в санаторій, де графік роботи був для мене відповідний. Заробітна плата була хороша та можливість поєднувати роботу з навчанням.

Про те ким я працюю знала тільки моя подруга Яна, але вона не втрималась і розповіла усім одногрупникам. З того часу у мене більше немає подруги.

Спершу все було добре, адже багато студентів десь працюють, хтось продавцем, хтось консультантом, хтось помічником.

Але моїм одногрупникам саме моя робота здалась смішною та ганебною, адже я працювала прибиральницею та мила туалети.

До цього всі були про мене гарної думки, що я дівчина не з селища, а з міста і завжди тут жила. З того часу думка навколишніх змінилась.

Мене не запросили на святкування дня народження одногрупника, а потім ще й не дозволили мені прийти на нашу зустріч з одногрупниками після пар, аргументуючи це тим, що не хочуть бути в одній компанії з прибиральницею.

Але невже вони не розуміють, що це тимчасово, я не маю на меті все життя мити туалети. Після закінчення університету я хочу знайти роботу за фахом. Але в місті вистачає лікарів і буде важко знайти роботу.

Ось у селі робота точно була б.

Ось уже я працюю сім місяців і вперше за довгий час мені навіть немає з ким з друзів прогулятися. Та що там прогулятися, мені навіть немає до кого зателефонувати аби поговорити. Всі відвертаються від мене. Ніби малі діти поводяться. І як мені правильно вчинити?

Я не можу звільнитися, батько сам не зможе виплачувати усі кредити, адже він працює водієм. Так і вийшло, що я тепер сама. Я немає друзів і подруг, не маю коханого. Ось я закінчу навчання і знайду роботу за фахом, тоді подивимось хто досяг висот.

КІНЕЦЬ.