– У мене знову буде дитина! – Наталя з радістю повідомила подрузі новину. – Ти що, знову? – Люда не знайшла слів від несподіваної новини.

– Ну так. Василь сказав наpoджувати, класний він у мене, так?

– Наталю, це буде вже шоста! Ти що ? Ви цих прогодувати не можете, в боргах сидите? Цих пошкодуйте!

– Ти просто заздриш тому, що у нас з Василем все добре, а ти без мужика дитину ростиш.

– Був би нормальний, так пішов би працювати нормально, а не розносити листівки по під’їздах!

– Хороша подруга! Ні, щоб порадіти за мене, – образилася Наталя.

– Якщо я погана, то будь ласка борг поверніть, мені теж такій самотній і без мужика дитину годувати потрібно!

– Повернемо! Не обідніємо. А від тебе такого я не очікувала, подруга!  Людмила стояла як обпльована, вона познайомилася з Наталкою в пoлогoвому будинку, жінки наpoдили з різницею в півтора години.

Їм обом тоді було трохи за 30, тільки в Люди це була перша і єдина дитина, а Наталя вже була з трьома. Людмила була тоді захоплена героїзмом Наталі, вона насилу зважилася на одного, без чоловіка то.

А у тої цілих троє і ще четвертий з’явився. Після пoлогoвого будинку жінки продовжили спілкування, Люда бачила, що багатодітній родині важко, намагалася допомагати їм небагато.

Позичала гроші, навіть можна сказати просто їх віддавала, вони ніколи не повертали, їх просто не було в сім’ї. Люда працювала до декрету, та й після довго без роботи не сиділа.

З сином допомагала мати. У Наталії фінанси співали романси, у чоловіка постійної роботи немає, невеликі дитячі посібники та допомогa, як малозабезпеченим. Це весь їх бюджет. Жінки вже відзначили 6 років своїм синам, коли наpoдилася п’ята дитина.

Людмила вже тоді подумала «навіщо?», Адже діти і так нічого не бачать хорошого. Навіть в парку на атракціонах вони не були ні разу, найбільше, ходили просто подивитися.

А скільки разів Люда пропонувала допомогти з роботою, вона могла б навіть оплатити їй медкомісію. Їй було дуже шкода дітей. А тепер ще й шоста! Людмила вирішила порвати всі відносини і більше ніколи не зв’язуватися з цією сім’єю.

Увечері Люда сиділа на підлозі і малювала на старих шпалерах разом з сином, вони любили малювати одними пальцями, без кистей. Задзвонив телефон, який змусив жінку вимити руки, потім вона натиснула кнопку виклику.

– Як ти посміла образити мою дружину? Ще й гроші вимагаєш безсовісна, так ось знай, нічого ми віддавати тобі не будемо, а за витрачені на тебе нерви, ти ще отримаєш! – претензії йшли суцільним потоком з динаміка телефону.

Багато ще чого чоловік крuчав у трубку, але його ніхто не слухав.

Людмила мовчки поклала трубку і продовжила малювання. Через тиждень їй прийшло повідомлення – прохання зайняти трохи грошей, пояснивши, що це гоpмoни винні у всьому.

Люда тут же внесла всі номери в чорний список, вона все-таки віддала перевагу їх всіх забути.

КІНЕЦЬ.