Втомлена після роботи, Олена повернулася додому. З порога до неї кинулися внучки: — Бабуся, що ти нам принесла? Олена дозволила розібрати пакети тільки тоді, коли все-таки дісталася до кухні. — Оля, а де ваша мамі? — У кімнаті відпочиває. Вона втомилася.

— Від чого ж вона втомилася, якщо нічого не робить? Дівчинка знизала плечима: — Від нас. Вже майже рік, як дочка з чоловіком і дітьми перебралися жити до Олени. Вони раніше жили на орендованій квартирі, але потім Ігоря скоротили на роботі.

Лена прийняла сім’ю дочки. Не кидати ж рідну kров у біді? Але поведінка дочки відверто переходила всі межі. Вона зовсім не доnомагала по дому, за дітьми теж доводилося стежити Олені.

Вона дуже втомлювалася. Вік вже не той, щоб в такій напрузі жити. Якось дочка до неї прийшла і каже: — Віддай свої накопичення нам, дітям потрібно поїхати на відпочинок.

Олена сторопіла від такого на хабства. У неї була велика сума, але вона старанно збирала її довгі роки, щоб зробити ремонт на дачі.

— Маш, але я ці гроші відкладала на дачу. Тут дочка почала кричати: — Навіщо нам взагалі дача? Її взагалі потрібно nродати! Мама, ти просто егоїстка! Закінчивши свою промову, вона гордо пішла, Олена так і залишилася стояти.

У той день їй наснилася дача, і вона зрозуміла, що дуже скучила. Вона вирішила, що пора щось в житті міняти. У той же день звільнилася з роботи, залишила квартиру дочці, а сама перебралася жити на дачу.

Дочка такому повороту подій була не рада, адже тепер доведеться самій за дітьми доглядати. Але ось Олена знайшла спокій і щастя.

КІНЕЦЬ.