Святкували ми якось день народження моєї подруги Оксани. Вона запросила нас у ресторан. В той день було доволі людно. Святкували ще два дні народження.

Ми з Оксаною ще ті дівчата, до нас одразу була прикута уся чоловіча увага.

Але один з мужчин був надмірно настирливий. То пригощає нас напоями, то каву ставить, засипає компліментами. Ми спочатку не звертали на нього увагу. Не один він до нас проявляв симпатію. Потім він підсів за наш столик. Сказав, що його друг сьогодні влаштував парубоцький вечір.

Але начебто з нами йому приємніше й цікавіше перебувати.

Ми почали розмовляти на різні теми. Виявляється він дуже розумний, стриманий, інтелектуальний чоловік. Під кінець вечора він запропонував нас підвезти додому. Ми довго вагалися чи сідати з незнайомим чоловіком в авто. Але Оксана сказала, що він не схожий на тих чоловіків, які можуть вчинити щось погане.

Спочатку підвезли мене додому. Ще в машині я сказала, щоб подруга написала мені, тільки, як зайде додому. Адже я розуміла, що він до неї проявляв особливу увагу. Вперше відчувала якусь дивну тривожність. Так і сталося.

Вже о першій годині ночі до мене телефонує Оксана й каже: “Ти собі навіть не можеш уявити, що сталося! Він мене підвіз й поїхав. Ми мило з ним розмовляли та фліртували, але додому я не захотіла його запрошувати, при тому, що він напрошувався.

Вже через пів години під моїм будинком чатувала якась жіночка, яка стверджувала, що я забрала у неї чоловіка. Начебто я розлучниця їхнього щастя.

Що у них малесенька дитина, а її чоловік підвозить мене додому. Такого сорому я ще не зазнавала. Всіх сусідів мені розбудила. Виявляється наш новий знайомий виявився одруженим. В голові таке не вкладається!”.

Оксана після цього ще більше з осторогою почала ставитися до нових знайомств. А цей альфонс потім ще видзвонював до неї й казав, що у них з дружиною все йде до розлучення, але вона його заблокувала. Ось такі є чоловіки…

КІНЕЦЬ.