Наші стосунки із сусідкою Юлею тривали досить довго. Коли я дізнався, що вона вагітна від мене, то дуже зрадів, що скоро стану батьком і зразу запропонував їй вийти за мене заміж. Ми одружились у нас народилась прекрасна дівчинка.

Та я усвідомлював, що до шлюбу з Юлею мене підштовхнула її вагітність. Бо я не планував цього. Я взагалі досить сором’язливий і популярним серед представниць прекрасної статі ніколи не був.

Ми мешкали разом, більше як батьки спільної дитини, а не як чоловік із жінкою. Пристрасті та романтики у наших стосунках не було – скоріш дружні, партнерські стосунки. Юля займалась своїми справами, а я своїми. Більшість родин так живе. Та спільною потіхою для нас була наша донечка Софійка.

Я розумів, що не відчуваю себе щасливим в особистих стосунках, але звик до такого життя і щось змінювати не хотів. А ще хвилювався, що люди скажуть. От піду із сім’ї, потім за спиною шепотітимуться, що покинув дружину з малою дитиною.

Та якось я познайомився з нею. Вона заполонила мій розум і серце: горда, вільнолюбна, пристрасна. А звали її Марина.

Мене це дуже здивувало, але ця красуня відповіла мені взаємністю. У нас почались таємні відносини. Побачення з нею дарували мені неймовірні емоції, які я, мабуть, ніколи не відчував.

Але Марина була дуже ревнивою. Вона не бажала мене ні з ким ділити. Наполягала, щоб я пішов із сім’ї, розлучився з дружиною. На той момент я був готовий зробити, що завгодно, аби кохана була задоволена. Та на цьому вона не зупинилась і почала говорити мені, що й з донькою я не повинен бачитись і фінансово їх підтримувати теж не повинен.

І я б зважився на цей крок. Вже мріяв про той час коли ми з Мариною залишимось удвох, ці думки мене окриляли й дарували солодке відчуття очікування.. Та трапилось те, що вмить привело мене до тями – Софійка вперше назвала мене татом. Я зрозумів, що немає нічого важливішого у світі за цю маленьку крихітку. І зректись її я ніколи не зможу.

Також прийшло усвідомлення того, що з Мариною у мене немає майбутнього. Це тимчасова пристрасть і, як би вона дійсно мене кохала то не поставила б перед таким жахливим вибором. У результаті я попрощався з Мариною і ні разу про це не пошкодував.

КІНЕЦЬ.