Всі їхні гроші витрачає на дорогий одяг для себе. Вона зосереджена виключно на собі й на тому, чи пасує їй цей одяг, чи ні. Він відчував, що її одержимість своїм зовнішнім виглядом посилилася відтоді, як він почав заробляти більше грошей

Повернувшись додому, Артем побачив дружину Вероніку, яка крутилася перед дзеркалом, приміряючи новий одяг. Однак він відчув почуття розчарування, коли зрозумів, що вона не звертає на нього уваги.

Не зважаючи на спроби Вероніки показати йому, як гарно вона виглядає в новому вбранні, Артем знав, що вона зосереджена виключно на собі й на тому, чи пасує їй цей одяг, чи ні. Він відчував, що її одержимість своїм зовнішнім виглядом посилилася відтоді, як він почав заробляти більше грошей, оскільки у неї з’явилося більше ресурсів для того, щоб купувати новий одяг і хизуватися ним перед друзями.

Бізнес Артема процвітав, оскільки він перейняв справу від батька-пенсіонера. Він мав природний бізнес-інстинкт і завжди довіряв своїй інтуїції, що привело його до великого успіху.

Однак він не міг позбутися відчуття самотності, оскільки його дружина, здавалося, більше цікавилася матеріальними благами, ніж проводила з ним час. Хоча вона добре вела домашнє господарство, але постійно говорила про модні тенденції й про те, що купили її подруги, змушуючи Артема відчувати себе осторонь від розмови.

Не зважаючи на успіх їхнього бізнесу та дому, Артем відчував, що його стосунки з Веронікою страждають через їхні різні пріоритети. Він хотів би, щоб вони могли повернутися до тих простих часів, коли вони сиділи разом і насолоджувалися товариством одне одного. Однак він знав, що одержимість дружини матеріальними благами стала перешкодою для їхніх стосунків, і не міг не відчувати смутку через втрату їхньої близькості.

Того дня чоловікові Вероніки не було цікаво слухати про те, що вона купила і куди ходила за покупками. Натомість він вирішив відвідати свого батька, сподіваючись розповісти йому про свої проблеми.

Артем дедалі більше розчаровувався у Вероніці, яка, здавалося, не помічала нічого, окрім свого нового одягу. Він не міг більше перебувати поруч з нею і потребував розмови з кимось, хто б вислухав його без осуду.

Батько Артема прийняв його з розпростертими обіймами, відчуваючи, що його сина щось турбує. Вони сіли за стіл, і Артем почав висловлювати своє розчарування Веронікою. Скаржився, що вона ніколи не звертає на нього уваги, а всі їхні гроші витрачає на дорогий одяг для себе. Батько уважно вислухав його, а потім поставив кілька гострих запитань.

Чи пила Вероніка, чи зраджувала йому? Коли Артем відповів “ні” на обидва питання, батько сказав, що потрібно дати дружині можливість насолоджуватися тим, про що вона завжди мріяла. Вона виросла в бідності, і тепер, коли у них з’явилися гроші, вона заслуговує на те, щоб віддаватися речам, які приносять їй радість.

Артем їхав додому, почуваючись набагато спокійнішим. Він зрозумів, що був занадто суворим до Вероніки, яка любила його по-своєму. Він навіть відчував почуття провини за те, що не купував їй подарунків, хоча вона завжди приділяла йому багато уваги. Вирішив здивувати її подарунком і пообіцяв бути більш терплячим і розуміючим у майбутньому. Зрештою, побачити радість в її очах було того варте.

КІНЕЦЬ.