– Марино, я їду у відрядження, мене не буде найближчий тиждень, тому спробуй не сумувати і займися чимось, – Олександр по-діловому одягав свій костюм з галстуком, і смачно поснідавши, поцілував дружину в чоло, та як завжди, відправився на роботу.

Щойно за чоловіком зачинилися двері, Марина прийнялася до хатньої роботи, у неї був вихідний, і вона хотіла багато встигнути, насамперед перескладати все у шафах, сховати зимові речі і витягнути весняні.

Вона знала, що робота буде довгою і марудною, тому увімкнула собі фільм на телевізорі, і взялася до роботи.

Перебираючи речі у шафі, Марина помітила, що немає кількох футболок Олександра, і його спортивного костюма, і ще деяких дрібниць, але подумала, що чоловік взяв ці речі з собою у відрядження.

Вони з Олександром прожили 23 роки, і Марина йому повністю довіряла. Починали вони з нуля, нічого не мали, але потім стали розкручувати разом власний бізнес, який по легенько ріс і приносив прибутки.

Тепер Олександр – успішний бізнесмен, який забезпечив родину повністю усім, що треба. У них є будинок, дві машини, дача за містом, щороку вони їздять відпочивати. Два їхні сини уже студенти, поїхали на навчання в столицю, батько їм все оплатив.

Марина з чоловіком залишилися удвох. Але сумувати ніколи, бо Олександр зранку до вечора на роботі, а Марина працює пів дня, а решту часу приділяє облаштуванню дому і наведенню порядку у ньому.

Кілька днів у клопотах для Марини пробігли непомітно, Олександр час від часу їй телефонував і казав, що роботи багато, тому його дзвінки тривали не більше кількох хвилин.

Наприкінці тижня, у п’ятницю, сини вирішили зробити мамі сюрприз і приїхали додому, та не одні, старший син був з своєю дівчиною.

Марина була дуже рада їх бачити, лише картала, чого не попередили про свій приїзд, вона б їм чогось смачненького приготувала.

– Ми спеціально так зробили, щоб ти не метушилася, – сказав старший син. – Більше того, вдома ми не будемо, я планую показати Аліні Буковель, тому збирайся, поїдемо усі разом, – запропонував він.

– Та я не знаю, ідея, в принципі, гарна, але треба хоч батька попередити, – відповіла Марина.

Вона стала набирати чоловіка, але він не відповідав.

– Мамо, батько зайнятий. Навіщо його турбувати такими дрібницями? Чого ти боїшся, ти ж будеш в оточенні найсильніших чоловіків, ми з братом тебе охоронятимемо на кожному кроці. А батько навіть не помітить твоєї відсутності, ти ж сама казала, що він повернеться аж у вівторок ввечері, – старший син не дав мамі багато часу для роздумів, і вона стала збиратися.

Олександр так і не перетелефонував до кінця вечора. Марина вже стала хвилюватися, але заспокоювала себе тим, що можливо, в дорозі не було зв’язку.

Сини винайняли дуже гарний будиночок на кілька кімнат, Марина почувалася щасливою.

А ввечері хлопці вирішили, що всі разом вони підуть у місцевий ресторан. Замовили столик, і наказали мамі збиратися.

Гуцульські страви типу грибної юшки, баноша і запеченої форелі вразили не лише дівчину старшого сина, яка вперше була в цих краях, але і Марину – все було гарно і смачно, та й взагалі, вечір обіцяв бути теплим.

Все зіпсувалося в одну мить, коли до зали ресторану зайшов Олександр у супроводі молодої красуні. На вигляд вона була молодшою років на 20 від нього.

Марина закрила лице руками, в цей момент вона готова була від сорому крізь землю провалитися, найбільше хвилюючись про те, щоб цього сорому не побачили її сини. Батько, який для них завжди був ідеалом чоловіка і прикладом в усьому, зараз з молодою коханкою спокійно відпочиває в горах.

Та дива не сталося, сини побачили батька, як і він їх теж. Настала німа сцена. Не розуміла лише що відбувається молода супутниця Олександра. Він посадив її за столик, а сам підійшов до дружини і дітей.

– Батьку, як ти міг? – строго, по-чоловічому запитав їхній старший 22-річний син.

– Сину, ти колись мене зрозумієш, просто ти ще занадто молодий, – відповів Олександр. А потім суворо глянув на Марину.

– Це ти в усьому винна. Навіщо ти їх сюди привезла? Хотіла спіймати мене на гарячому? Нехай. Але навіщо було вплутувати дітей? – Олександр говорив так емоційно, що в нього з рота пирскала слюна, напевно, йому було таки соромно перед своїми дорослими синами, але він цього не хотів показувати.

Марина мовчала, у неї був ступор від побаченого і почутого. А Олександр продовжував:

– Завтра ж я подам на розлучення! – заявив він, забрав свою пасію і пішов в інший ресторан.

– Не хвилюйся, мамо, у тебе є ми, і ми тебе нікому не дамо образити, – в один голос сказали сини, і обійняли свою засмучену маму.

Марина розуміла, що її стосункам з чоловіком кінець. Питала себе – за що їй все це? Але одночасно дякувала Богу за синів, бо вони виявилися і справді її крилами, які не дадуть упасти.

Джерело