Мені вже 30 років. До 27 років все моє життя була лише робота. Я вся поринула в кар’єру, тому змогла досягти на цій ниві чималих висот.

У свої 30 я чудово заробляю, у мене є своя квартира, своя дача, нова іномарка. У матеріальному значенні я повністю забезпечена.

Дуже довгий час мене зовсім не цікавили стосунки із чоловіками, а потім у наш відділ прийняли нового бухгалтера. З першої зустрічі він мені сподобався.

Олег молодший на два роки, але це була зовсім незначна обставина. Значно було те, що він відповідав мені взаємністю.

Незабаром у нас закрутився роман, стосунки розвивалися дуже швидко, через півроку ми почали думати вже про офіційне укладання шлюбу.

Рівно до цього моменту все було чудово, а потім Олег почав заводити розмову про те, щоб я вписала його у свою квартиру, змінила прізвище.

Я взагалі не розуміла, до чого такі розмови. Чому я маю вписувати його у свою квартиру і змінювати своє прізвище? На цьому ґрунті настали відбуватися kонфлікт.

До шлюбу так і не дійшло. Таке відчуття, що він хотів мене якось обду рити та використати, а я не піддалася. Жодних інших гіпотез у мене немає.

Навіщо ще взагалі я маю вписувати його у свої законні апартаменти?

КІНЕЦЬ.