У мене був ювілей 50 років, відзначали один день із друзями та родичами на дачі, а другий у ресторані з начальством та колегами. Усі були з другою половиною, я, звісно, теж із чоловіком.

Все пройшло чудово, я почула багато приємних слів на свою адресу, чим була неймовірно зворушена. Особливо відзначилася моя безпосередня начальниця, яка такий зворушливий тост проголосила, що я мало не розплакалася.

Щоб у відповідь зробити їй приємне, попросила чоловіка запросити її на танець (вона самотня та прийшла без супутника). За столом теж посадила її поруч, і мій чоловік, як галантний кавалер, весь вечір її доглядав. Для мене це звичайний вияв ввічливості.

Але виявилося, що начальниця прийняла гарні манери мого чоловіка за флірт чи залицяння, і зробила свої висновки.

Дальше більше. Дізнавшись, що він працює у будівельній фірмі, вона попросила зробити їй ремонт на дачі. І там почала фліртувати, причому, у досить відвертій та наполегливій формі.

Наскільки я розумію, він з нею таки переспав, аби скоріше відстала. Але вона не залишає його у спокої, і у разі відмови з його боку, загрожує мені звільненням.

Дізналася я все це від своєї колеги, яка підслухала їхню розмову. Вдома приперла чоловіка до стіни, і він мені в усьому зізнався.

Ну, може, не у всіх подробицях, але суть ясна. Він знає, наскільки мені дорога моя робота, і піти з жахливими рекомендаціями, кілька років не допрацювавши до пенсії, для мене неприпустимо.

Але й зраджувати мені не хоче, тим більше з жінкою, яка йому глибоко гидка.

КІНЕЦЬ.