Все одно nридумаю, куди б ту тещу пристроїти. Може є якийсь дім nрuстарілих у нас в місті чи інший заклад…

 

Все було добре, поки теща жила окремо. Світлана Валентинівна втpa тuлa  _домівку і ми були вимушені забрати її до себе.

Живемо у Львові. Маємо своє житло. Квартира трикімнатна, тому рахунки за комунальні послуги нам приходять гарні. Особливо взимку.

Я швидко почав помічати, як тане наш бюджет. З появою тещі, нам довелося менше їсти, рідше бувати в кафе, а дружині забути про щотижневі походи в спасалон. Грошові труднощі – не найгірше, що сталося. Найважче, терпіти перепади настрою старої. Її часті істерики зводять мене з розуму. Я розумію, їй важко. Вона багато чого бачила. Вдосталь натерпілася, але зараз всім важко! Чому я маю жертвувати своїм комфортом через неї?

Не раз казав дружині відправити маму за кордон. Її там добре приймуть. Все ж дають! І їжу, і одяг, і житлом забезпечують, ще й якісь гроші платити будуть. Їй там буде добре! Дружина нічого чути не хоче. Заступається за маму, а ж піна з рота летить!

В якийсь момент, терпіння таки закінчилося. Теща чотири години поспіль плакала. Я не міг спокійно дивитися телевізор! А коли вона чула шум з вулиці, то одразу падала на підлогу і молила бога про спасіння.

Цей цирк мене дістав. Коли прийшла дружина, я порадив їй, або відправити маму куди подалі, або самій йти на другу роботу, щоб забезпечити свій тягар! Вона навіть оком не моргнула. Сказала, що мама залишиться, не дивлячись на мої «припадки», а ще одну роботу порадила знайти мені. Я ледь стримав себе, щоб не дати їй гарної прочуханки!

Ледь витримую це все. Дістав брак грошей, постійні сварки та хвора на голову людина в мене під боком. Хочу, аби поскоріше все закінчилося і ми знову зажили спокійним життям без тещі. Хоч це і важко, але здаватися не хочу. Все одно придумаю, куди б ту тещу пристроїти.

Може є якийсь дім пристарілих у нас в місті чи інший заклад… Ну… Для хворих на голову. Їй там саме місце! Там про неї попіклуються. Тільки нічого погано не подумайте про мене! Я не черствий! Це ж я з самого початку пропонував відправити тещу за кордон. Дружина ж вперлася. Не любить вона свою маму.

Любила б, то послухала мене. А так що виходить? Її мама для нас справжній тягар і через цей тягар псуються наші стосунки. Винен все одно я. В цих жінок ніякої логіки!

КІНЕЦЬ.